Солом'янський районний суд м. Києва
760/19313/14
2-а-764/14
09 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Кицюк В.С.,
при секретарі Грінченко Є.С.,
за участю представників позивача Корнієнка С.Б. та Мелкозерова В.І.,
представника відповідача Петренко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ) щодо відмови в перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01 квітня 2012 року і зобов'язати відповідача у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» провести перерахунок пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 28.05.2012, наданої фінансово-економічним управлінням СБУ та здійснити відповідні виплати з 04 вересня 2013 року.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він звільнений зі служби в СБУ, з 21.01.1998 року перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу 35 років в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262 (далі - Закон №2262).
Керуючись імперативними положеннями ч. 3 ст. 63 Закону №2262, згідно яким усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, позивач 08 серпня 2014 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії, проте листом від 22.08.2014 року №18860/12/14-1559 йому було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав, тому не погоджуючись з такою відмовою, він звернувся до суду з даним позовом.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, надала письмові пояснення, з яких вбачається, що відповідач вважає, що оскільки відповідного рішення КМУ після 01.01.2008 року не приймалося, то і підстав для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ч. 3 ст. 63 вищезазначеного закону немає.
В той же час відповідачем була підвищена пенсія позивачу згідно Постанови КМУ від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 липня 2012 року до 11 відсотків, 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
Окремо представник відповідача звертає увагу суду на те, що в довідці про розмір грошового забезпечення від 01.04.2012 року в порівнянні з довідкою, на підставі якої позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2008 року, змін зазнали такі види грошового забезпечення як розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - зріс з 53,5 відсотків до 100 відсотків та премії з 10 відсотків до 106 відсотків, а також з'явилася нова надбавка військовослужбовцям, які проводять оперативно-розшукову чи контр розвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність - що становить 50 відсотків.
Стверджує, що вищенаведені розміри окремих надбавок зазначені за посадою, яку позивач обіймав на день звільнення, але вони фактично позивачу не виплачувались, тобто, наполягає представник відповідача, якби позивач у 2012 році працював на даній посаді, то розміри вказаних надбавок могли бути іншими або і взагалі скасовані. Так, на її думку, можливість збільшення додаткового грошового забезпечення окремим військовослужбовцям неможна вважати фактичною зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців у розумінні ч. 3 ст. 63 Закону №2262, посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 16.10.2012 №21-207а12.
Щодо питання перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розмірів премії, представник відповідача також посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 26.02.2013 №21-5а13, де зазначено, що премія має тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі МО для грошового забезпечення військовослужбовців на відповідний рік.
Крім того, представник відповідача наполягає на порушенні позивачем ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме пропущення останнім 6-місячного строку для звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом.
В судовому засіданні представники позивача кожний окремо підтримали позовні вимоги з підстав зазначених в адміністративному позові, посилалися на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.04.2012 року, щодо твердження представника про пропущення строку на звернення до суду адміністративної юрисдикції, зазначили, що позивач дізнався про порушення свого права в серпні 2014 року, а саме тоді, коли отримав відповідь від відповідача про відсутність підстав для здійснення перерахунку його пенсії разом із додатком - довідки про розмір грошового забезпечення, наданої ФЕУ СБУ від 28.05.2012 року. Крім того, звернули увагу суду на те, що відсутність з 2008 року рішення КМУ, як умови для здійснення відповідного перерахунку, не може бути правовою підставою для відмови у застосуванні ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки саме закон має вищу юридичну силу і відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивача у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, отже вважали доводи представника відповідача неспроможними.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач звільнений зі служби, яку проходив в СБУ, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до положень Закону №2262 (а.с. 2-3, 22-24)
Згідно Постанови КМУ від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу було підвищено пенсію з 1 липня 2012 року до 11 відсотків (464,06 грн.), 1 вересня 2012 року до 23 відсотків (970,31 грн.) та 1 січня 2013 року до 35 відсотків (1476,56 грн.) (а.с. 33-35)
28.05.2012 на виконання постанови КМУ від 23.04.2012 №355 СБУ направила до УПФ України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ №355 та №1294 відповідно), згідно якої зазнали змін такі складові грошового забезпечення в порівнянні з довідкою, на підставі якої позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2008 року, як надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби зріс з 53,5 відсотків до 100 відсотків та премії з 10 відсотків до 106 відсотків, а також з'явилася нова надбавка військовослужбовцям, які проводять оперативно-розшукову чи контр розвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність - що становить 50 відсотків (а.с. 7)
Так, пунктом 1 Постанови КМУ №1294 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення в даному випадку здійснюється в порядку, що затверджується СБУ.
При цьому, пунктом 5 зазначеної постанови керівникам державних органів, в даному випадку СБУ, надано право в межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати в тому числі і:
- посадові оклади військовослужбовцям у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками за аналогічними посадами,
- надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям у розмірах до 50, 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. При цьому порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі ж несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується,
- надбавку військовослужбовцям підрозділів СБУ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність - в розмірі до 50 відсотків посадового окладу,
- здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Аналіз вищевикладених положень постанови КМУ дозволяє прийти до висновку про те, що сама Постанова КМУ №1294 встановлює не конкретні розміри цих надбавок, а лише їх граничні показники та право керівників відповідних органів визначати їх розмір лише в межах відповідних асигнувань і таке встановлення цілком буде залежати від особистого вкладу військовослужбовців в загальний результат служби, якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка буде скасована або її розмір буде зменшений. Тому в даному випадку суд погоджується із твердженням представника відповідача, що вищезазначені надбавки не можуть бути враховані при перерахуванні пенсії, оскільки їх неможна вважати фактичною зміною грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців в розумінні ч. 3 ст. 63 Закону №2262 на що окремо звертає увагу і Верховний Суд України в постанові від 16.10.2012 №21-207а12 і що згідно ст. 244-2 КАС України не може бути залишено поза увагою суду при розгляді зазначеного адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України і в постанові від 26.02.2013 №21-5а13 щодо відсутності правових підстав для перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням премії до 55 (в нашому випадку 106) відсотків посадового окладу, оскільки преміювання, передбачене п. 5 Постанови КМУ №1294, має тимчасовий характер і виплата такої премії дозволена лише за наявності підстав (особистий вклад в загальний результат служби) і виключно в межах видатків фонду в даному випадку СБУ, зміна розміру премії як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії на підставі ч. 3 ст. 63 Закону №2262, за винятком тих випадків, коли новий розмір або новий вид премії встановлюється рішенням КМУ.
Щодо твердження представників позивача про необхідність врахування при розгляді даного адміністративного позову постанови Верховного Суду України від 24.04.2012 по справі за позовом ОСОБА 1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, військового комісаріату Харківської області про визнання відмови перерахувати пенсію протиправною та зобов'язання перерахувати пенсію, то слід зазначити, що при її детальному вивченні, встановлено дещо інші підстави адміністративного позову і як наслідок правова позиція Верховного Суду України, що не підлягає врахуванню при вирішення даної адміністративної справи.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку що відповідач довів безпідставність здійснення перерахунку пенсії позивача за викладених в адміністративному позові останнього обставин, незважаючи на некоректне заперечення представником відповідача позовних вимог в частині відсутності відповідного рішення КМУ після 01.01.2008 року і у зв'язку з цим відсутністю підстав для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону №2262, що суд, враховуючи пояснення представників позивача, до уваги не брав.
Щодо необхідності застосування наслідків, передбачених ст. 100 КАС України і залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем 6-місячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, то суд погоджується в цій частині із представниками позивача, що як вбачається із заяви позивача від 08.08.2014 і відповіді ГУ ПФУ від 22.08.2014 №18860/12/14-1559, останній дізнався про можливе порушення свого права в серпні 2014 року, відтак і підстав для застосування ст. 100 КАС України суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та враховуючи правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 16.10.2012 №21-207а12 та від 26.02.2013 №21-5а13, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання провести перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 10 днів з моменту проголошення, а в разі відсутності сторін під час її проголошення - протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: В.С. Кицюк