Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/258/14-к
07 жовтня 2014 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12014060260000458 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, сироти, не одруженого, не працюючого, не інваліда, не депутата, не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
з участю сторін
кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
06 серпня 2014 року, об 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , з метою вчинення крадіжки чужого майна, підійшовши до автомобіля, марки «ЗІЛ-130», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля домогосподарства, яке розташоване по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і він залишається непоміченим, відкривши дверцята зазначеного автомобіля, через які проникши до салону кабіни даного автомобіля звідки, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: бензопилу, торгової марки «Штиль-361», бувшої у використанні, вартістю 5000.00 грн.; пластикову каністру, об'ємом 9 л., бувшої у використанні, вартістю 40.00 грн.; два літри бензину, марки «А-92», вартістю 15.15 грн., за 1 літр на суму 30.30 грн., чим заподіяв ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на загальну суму 5070.30 грн., та з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України.
15 серпня 2014 року, в даному кримінальному провадженні, між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 471 КК України, на стадії досудового розслідування укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони досягли порозуміння та погодилися щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 , кримінального покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу, в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн., 00 коп.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , підтримавши угоду про примирення, повністю і беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, щиросердечно розкаявся у вчиненому та пояснив, що він повністю розуміє свої права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки затвердження даної угоди, відтак просить затвердити угоду та застосувати до нього узгоджене в угоді покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу, в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн., так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 , зазначив, що цілком і повністю розуміє свої права та передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, що були йому роз'яснені судом в ході підготовчого судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_4 , в судовому засіданні вважає за доцільне затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 , та потерпілим ОСОБА_5 , оскільки вказана угода відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ст.468 КПК України слідує, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши потерпілого та обвинуваченого, які просили затвердити угоду про примирення, думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч.3 ст.469, ст.471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_3 , що він розуміє викладені в ч.5 ст.474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про примирення з наступних підстав.
Так, суд приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, вчинене проти власності, що виразилося у умисному, таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
Відповідно до вимог ст.469 та п.1 ч.3 ст.314 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. При прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.
У ст.471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Приписами ч.2 ст.474 КПК України визначено, що розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Згідно ч.7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
З наведеного, суд вважає, що умови угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 , з іншого боку відповідає вимогам ст.ст.471, 473 КПК України та Кримінального кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст.50, 51, 53, ст.69, ст.185 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для примирення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, його вік, ставлення до вчиненого, поведінку після вчинення кримінального правопорушенняйого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як з'явлення зі зізнанням, щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне у повному обсязі відшкодування шкоди від злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
В зв'язку з викладеним, суд вважає, що обставини, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані даною угодою про примирення, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а тому суд вважає за можливе затвердити вказану угоду про примирення із призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 , узгодженої в угоді виду і міри кримінального покарання.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов потерпілим не пред'являвся. Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не обиралися.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.50, 51, 53, 65-67, 69, 185 КК України, та ст.ст.314-316, 368-371, 373-376, 468, 469, 471, 473-476, 394 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 15 серпня 2014 року у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12014060260000458 від 06.08.2014 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу, в розміри тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Матеріали кримінального провадження № 12014060260000458 - залишити при обвинувальному акті та угоді про примирення, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні № 287/258/14-к.
Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 днів з моменту його проголошення, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку, відповідно до ч.1 ст.473 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.
Суддя: ОСОБА_1