Провадження № 11-кп/793/539/14 Справа № 711/7899/13-к Категорія ст. 286 ч. 1 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого - суддіОСОБА_2
суддів секретаря ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
перекладача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_9 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2014 року, яким
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Азербайджана (с.Агджебеді),
проживаючий в
АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, -
засуджений за ч.1 ст. 286 КК України до 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
На підставі п.п. 2 - 4 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попереднім -особисте зобов'язання.
Цивільний позов заявлений ОСОБА_9 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9 20347, 44 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позов прокурора прокуратури м. Черкаси в інтересах КП «Черкаська обласна лікарня» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь КП «Черкаська обласна лікарня» 5276 грн. витрат, пов'язаних на лікування потерпілої.
Вирішено стягнути з ОСОБА_8 на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 391 грн. 20 коп..
Вирішено питання про речові докази
Згідно вироку ОСОБА_8 визнано винним та засуджено, за те, що він 31.05.2013 року, близько 16 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ - 2106 н.з. НОМЕР_1 в порушення вимог п.2.3 б) ПДР України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну. Так він рухаючись по вул. Пастерівська в напрямку вул. Благовісна на перехресті вул. Ільїна-Пастерівська м. Черкаси, в порушення вимоги п.8.7.3е) Правил дорожнього руху України, виїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофора де здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ TF 698 К н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 1975 року народження, яка рухалася по вул. Ільїна від Б.Хмельницького в напрямку вул. Чорновола на дозволений (зелений) сигнал світлофора.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи №234 м/д від 04.07.2013 року отримала тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, закритої травми грудної клітини у вигляді забою лівої легені, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
В своїй апеляції, потерпіла вважає, що вирок суду підлягає скасуванню внаслідок неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
При цьому посилається на те, що мотивів з яких суд звільнив обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України у вироку не зазначено.
Натомість, суд не звернув уваги, на ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_8 щиро не покаявся у вчиненому злочині, а лише в судових дебатах визнав свою вину.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляції потерпілої та пояснення потерпілої ОСОБА_9 на підтримку її апеляції з вказаних у ній мотивів, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_9 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.
Вина обвинуваченого стверджується: показаннями потерпілої ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_11 ; даними протоколу огляду місця події від 31.05.2013 року, на перехресті вул. Ільїна-Пастерівська; висновком судово-медичної експертизи за 234 м/д від 04.07.2013 року; висновком судово-автотехнічної експертизи за №4/209 від 16.07.2013 року, згідно якого в дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п.8.7.3 е) Правил дорожнього руху України.
Так, винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 повністю доведена, а за таких обставин, висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за яке він засуджений при обставинах, викладених у вироку є законним і обґрунтованим.
Дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.
При призначенні покарання судом першої інстанції були взяті до уваги всі обставини кримінального провадження, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , позитивна характеристика відносно обвинуваченого за місцем проживання, з врахуванням всіх цих обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про можливість перевиховання ОСОБА_8 без реального відбування покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням.
Місцевим судом не допущено істотних порушень норм кримінального або кримінально-процесуального законів, які б давали підстави для зміни або скасування вироку суду.
Не вбачаючи підстав для зміни, чи скасування вироку суду, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2014 року стосовно ОСОБА_8 залишити - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді :