Провадження №1-кп/463/275/14
Справа №463/3881/14-к
іменем України
23 вересня 2014 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140040002436 від 23.07.2014 р. про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого, останній раз: 02.07.2014р. Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 21.07.2014 року о 14:15 год. за попередньою змовою із ОСОБА_6 , матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Фуршет», що по вул. Б. Хмельницького, 176 у м. Львові, вчинив таємне викрадення чужого майна, а сме: грошові кошти в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, що належали ОСОБА_7 . Так, ОСОБА_6 , витягнувши з сумки ОСОБА_7 гаманець червоного кольору, дістав з нього грошові кошти, частину яких передав ОСОБА_4 , після чого поклав гаманець до сумки потерпілої. В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , маючи при собі викрадені грошові кошти ОСОБА_7 , залишили місце вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що 21.07.2014 року в супермаркеті «Фуршет» зустрівся з ОСОБА_6 випити кави. Будучи біля каси ОСОБА_6 покликав його і в нього вже був гаманець, який передав йому. В подальшому ОСОБА_4 взяв частину коштів з гаманця та поклав його в сумку потерпілої. У вчиненому обвинувачений розкаявся і просить суворо його не карати.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що 21.07.2014р. - в обідню перерву зайшла в супермаркет «Фуршет», де сиділа за столиком. В той момент бачила обвинуваченого з його товаришем. Про вчинення крадіжки дізналась згодом від охорони супермаркету «Фуршет». Претензій до обвинуваченого не має, оскільки шкода їй повністю відшкодована. З приводу обрання міри покарання обвинуваченому, вважає, що таке може бути не суворе.
Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, кваліфіковано вірно.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відшкодування шкоди, заподіяної злочином, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.
Крім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України в період іспитового строку призначеного вироком Личаківського районного суду м.Львова від 02.07.2014р. (а.с.42), а тому ОСОБА_4 слід визначити остаточне покарання на підставі ст.71 КК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до даного покарання, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 02.07.2014р. і остаточно призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання - 28.07.2014р.
Запобіжний захід ОСОБА_4 - тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Речові докази: CD-R диск із записом камери відео спостереження від 21.07.2014р. з супермаркету «Фуршет», залишити при справі.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1