Бродівський районний суд Львівської області
Справа № 439/338/14-к
іменем України
07 липня 2014 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голосковичі Бродівського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, жителя АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,
встановив:
05 лютого 2014 року приблизно о 16.00 годині у коридорі літньої кухні по місцю свого проживання за адресою с. Пониква Бродівського району громадянин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння виражаючись нецензурними словами в сторону своєї колишньої дружини ОСОБА_5 вчинив конфлікт із останньою під час якого правою рукою схопив сокиру, яка стояла в коридорі літньої кухні і пригрозив вбивством ОСОБА_5 та на виконання своєї погрози замахнувся на ОСОБА_5 і в потерпілої були реальні підстави побоюватись здійснення вище зазначених погроз. В подальшому у ОСОБА_4 забрав сокиру громадянин ОСОБА_6 припинивши таким чином його протиправні дії.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились у погрозі вбивством ОСОБА_5 , у якої були реальні підстави побоюватись виконання погроз, вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 129 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що 05 лютого 2014 року приблизно о 16.00 годині він, перебував в стані алкогольного сп?яніння, у коридорі літньої кухні по місцю свого проживання за адресою с. Пониква Бродівського району. Між ним та його колишньою дружиною виник конфлікт під час якого він схопив сокиру, яка стояла в коридорі літньої кухні і почав погрожувати вбивством ОСОБА_5 та замахнувся на неї, хоч наміру нашкодити ОСОБА_5 він не мав, а хотів лише налякати її. У вчиненому кається.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 05.02.2014р. приблизно о 16 год. у коридорі літньої кухні по місцю свого проживання за адресою с. Пониква Бродівського району її колишній чоловік ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння виражався нецензурними словами до дочки ОСОБА_8 та її хлопця ОСОБА_6 , вона вийшла із літньої кухні у коридор щоб заспокоїти ОСОБА_4 , на її зауваження він не реагував, продовжував лаятись, після чого схопив у коридорі господарську сокиру, яка стояла в кутку коридору та замахнувся на неї погрожуючи вбивством, після чого ОСОБА_6 схопив сокиру припинивши таким чином протиправні дії ОСОБА_4 . В цей момент вона перелякалася за своє життя.
Згідно положення ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінальної справи, які ніким не оспорюються. Проти цього учасники судового провадження будь-яких заперечень не висловили. При цьому судом з?ясовано в учасників судового провадження, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, а також у добровільності їх позиції. Судом роз?яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 129 КК України, оскільки він вчинив погрозу вбивством.
При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом??якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, за вчинене готовий понести покарання.
Вказані обставини визнаються судом як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп?яніння.
При визначенні міри покарання обвинуваченому за вчинений злочин, суд, беручи до уваги обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи особу обвинуваченого, враховуючи тяжкість вчиненого, приходить до переконання, що йому слід обрати покарання у межах санкції ч. 1 ст. 129 КК України у виді арешту.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 не застосовувався.
Однак, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 заявив про можливість застосування щодо нього Закону України "Про амністію у 2014 році" та звільнення його від відбування покарання, оскільки має на утриманні неповнолітнього сина, заслухавши учасників судового процесу по заявленому клопотанню і перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Санкція ч. 1 ст. 129 КК України передбачає найбільш суворе покарання в вигляді обмеження волі на строк до двох років. Відповідно до приписів ст. 24 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України, відноситься до умисних злочинів, а згідно ч. 3 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до положень ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Згідно ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» N 392/96-ВР від 1 жовтня 1996 року амністія - є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України, не підпадає під перелік злочинів, передбачених ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Як встановлено судом у ОСОБА_4 є син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження.
ОСОБА_4 батьківських прав щодо свого сина ОСОБА_9 не позбавлений.
Таким чином, ОСОБА_4 за злочин, в скоєнні якого він обвинувачується підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році» та Закону України «Про застосування амністії в Україні», у зв?язку з чим обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання.
Керуючись п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк два місяці.
На підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014" році, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання повністю.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим до позбавлення волі, в той же строк з часу вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1