Бродівський районний суд Львівської області
Справа № 439/870/14-к
іменем України
02 вересня 2014 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лешнів Бродівського району, Львівської області, українця, громадянина України, із незакінченою середньою освітою, неодруженого, учня 11 класу Лешнівської ЗОШ жителя с. Лешнів Бродівського району Львівської області, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
встановив:
30 березня 2014 року, близько 23.00 години на автодорозі сполучення «Броди-Берестечко» неподалік с. Лешнів Бродівського району ОСОБА_4 , діючи спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , керуючись хуліганськими спонуканнями, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наніс удар кулаком правої руки по голові та декілька ударів по обличчю ОСОБА_9 , після цього піднявши із асфальтованого покриття захисний шолом від мотоцикла, наніс ним удар останньому по задній частині голови, в наслідок чого завдав йому фізичного болю не спричинивши тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої незаконні дії, демонструючи явну неповагу до існуючих правил поведінки у суспільстві й інших соціальних цінностей, безпричинно, демонструючи свою зухвалість почав ображати і принижувати, ОСОБА_9 , використовуючи ненормативну лексику.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились у хуліганстві вчиненому групою осіб, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що дійсно у с. Лешнів відбулась бійка між хлопцями, у якій він брав участь, під час якої наніс декілька ударів ОСОБА_9 . Однак на даний час він із ним помирився і такий претензій до нього не має. У вчиненому кається. Просить суд застосувати до нього Закону України "Про амністію у 2014 році".
Згідно положення ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки такі ніким не оспорюються. Проти цього учасники судового провадження будь-яких заперечень не висловили. При цьому судом з?ясовано в учасників судового провадження, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, а також у добровільності їх позиції. Судом роз?яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України.
При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 є неповнолітньою особою, свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, за вчинене готовий понести покарання, позитивно характеризується, раніше не судимий, є дитиною інвалідом.
Вказані обставини визнаються судом як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не має.
При визначенні міри покарання обвинуваченому за вчинений злочин, суд, беручи до уваги обставини, що пом?якшують покарання обвинуваченого, враховуючи особу обвинуваченого враховуючи тяжкість вчиненого, приходить до переконання, що йому слід обрати покарання у межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 не застосовувався.
Однак, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 завив про можливість застосування щодо нього Закону України "Про амністію у 2014 році" та звільнення його від відбування покарання, оскільки на момент вчинення злочину він був неповнолітнім, заслухавши учасників судового процесу по заявленому клопотанню і перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Санкція ч. 2 ст. 296 КК України передбачає найбільш суворе покарання в вигляді позбавлення волі на строк чотири роки. Відповідно до приписів ст.24 КК України злочин, передбачений ст. 296 КК України, відноситься до умисних злочинів, а згідно ч. 3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Відповідно до положень ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Згідно ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» N 392/96-ВР від 1 жовтня 1996 року амністія - є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Злочин, передбачений ст. 296 КК України, не підпадає під перелік злочинів, передбачених ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Таким чином, ОСОБА_4 за злочин, в скоєнні якого він обвинувачується підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році» та Закону України «Про застосування амністії в Україні», у зв?язку з чим обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання.
Керуючись п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі п. "а" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014" році, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання повністю.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1