09.10.2014
Справа №642/8699/14-к
Провадження № 1кп/642/703/13
9 жовтня 2014 р. Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з неповною середньою освітою, раніше не судимого, не працюючого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
14.09.2014 року близько 20 годині ОСОБА_4 , маючи намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, знаходячись на вул. Космонавтів в м. Харкові, точна адреса в ході досудового слідства не встановлена, незаконно придбав без мети збуту у невстановленої в ході досудового слідства особи за 325 гривень згорток з психотропною речовиною - амфетаміном, який сховав у ліву кишеню брюк, надягнених на ньому, та став незаконно зберігати при собі без мети збуту.
17.09.2014 року приблизно о 20 годині працівниками міліції біля будинку № 2 по вул. Динамівській у м. Харкові він був зупинений, та його було запрошено до ХМУ ГУМВС України в Харківській області,за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 1/29, де в ході проведення огляду в лівій кишені його брюк був виявлений та вилучений згорток з фольги, в якому знаходилась порошкоподібна речовина, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 1927 від 26.09.2014 року містить у своєму складі амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 0,1652 грама, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
9 жовтня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Ленінського району м.Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_4 беззастережно визнав обвинувачення за ч.1 ст. 309 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України він звільняється від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України він буде зобов'язаний не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, з'являтися для реєстрації у вказану інспекцію і повідомляти її про зміну місця проживання або роботи.
У судовому зсіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала угоду та просила її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_4 також підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він цілком розуміє права, передбаченні п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Вислухавши думку прокурора та обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст.469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України. Вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Судом роз'яснені сторонам наслідки укладання вказаної угоди відповідно до вимог ч.2 ст. 473 КПК України.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Прокурор також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обиралася.
Процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 1 029 грн. 70 коп. слід стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 474, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 9 жовтня 2014 р. у кримінальному провадженні за обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, укладену між старшим прокурором прокуратури Ленінського району м.Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винуватим за ч.1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до п. п. 2,3,4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, з'являтися для реєстрації у вказану інспекцію і повідомляти її про зміну місця проживання або роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 1 029 грн. 70 коп. в дохід держави.
Речові докази - полімерний пакет чорного кольору з речовиною, яка містить амфетамін, масою 0, 1652 гр., переданий на зберігання в ВРЗ УМЗ ГУМВС України в Харківській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч.4 статті 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1