Іменем України
01 жовтня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,
при секретарі: Саварина Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 27 червня 2014 р. за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - комунальне унітарне підприємство «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно і виділ частки з майна та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - комунальне унітарне підприємство «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на майно, виділ частки з майна та зобов'язання учинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_3 у жовтні 2011 р.
Після зміни предмету позовних вимог (т.2 а.с.9-10) остаточно просила виділити їй у натурі 34/76 частин домоволодіння АДРЕСА_1 Закарпатської області, визнавши за нею право власності на жилий будинок під літерою «Б», котельню під літерою «А-1» площею 6.2 кв. м, вбиральню під літерою «З», сарай під літерою «К», навіс під літерою «И», сарай під літерою «Ж» і фундамент під літерою «О», які розташовані на належній їй земельній ділянці; яму під літерою «Я» залишити в спільному сумісному користуванні.
На обґрунтування зазначала, що домоволодіння АДРЕСА_1 Закарпатської області належить сторонам на праві спільної часткової власності. Вона є власником 34/76 частин на підставі договору дарування від 15.09.1993 р., а відповідачу належить 42/76 частин домоволодіння за договором дарування від 18.06.2002 р.
Указаним майном вона володіє і користується із 1978 р. Об'єктом спору з відповідачкою є котельня під літерою «А-1».
У грудні 2011 р. ОСОБА_3 пред'явила до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - комунальне унітарне підприємство «Свалявське РБТІ», в якому після зміни предмету позовних вимог (т.1 а.с.248-249, т.2 а.с.17-18) остаточно просила:
- визнати за нею право власності та виділити в натурі 42/76 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 в м. Свалява Закарпатської області, що зазначені в договорі купівлі-продажу будинку від 28.12.1999 р. літерами «АА-1», і складаються із приміщень: 1-1 - прихожа площею 3.1 кв. м, 1-2 - жила кімната площею 22.8 кв. м, 1-3 - кухня площею 14 кв. м, 1-4 - кладова площею 10 кв. м, 1-5 - ванна кімната площею 7.9 кв. м, 1- підвал площею 6.3 кв. м, 11-котельня площею 6.2 кв. м, сходова площадка, а також надвірні будови та споруди, позначені літерами: «Н» - сарай, «М» - вбиральня, «Я» - яма, «О» - фундамент;
- зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати самовільно встановлену металеву перегородку на належній їй сходовій площадці та повністю звільнити цю площадку від побутових предметів і речей, що там знаходяться;
- зобов'язати ОСОБА_2 звільнити приміщення котельні та не чинити перешкоди в користуванні приміщенням нижнього поверху добудови, позначеної на плані літерою «А-1» (котельня) загальною площею 6.2 кв. м;
- стягнути з відповідачки судові витрати.
На обґрунтування зазначала, що подальше використання приміщення котельної спільно з відповідачкою є неможливим. При цьому, остання має можливість прибудови власної котельні та ванної, а спірна котельня є добудовою до житлового будинку під літерою «А».
Рішенням Свалявського районного суду від 27.06.2014 р. первісний позов задоволено частково: виділено ОСОБА_2 у натурі до житлового будинку під літерою «Б» загальною площею 48 кв. м по АДРЕСА_1, у м. Свалява надвірні господарсько-побутові будівлі , а саме: вбиральню - літера «З», сарай - літера «К», навіс - літера «И», сарай - літера «Ж», сарай - літера «К»; у решті вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково: виділено ОСОБА_3 у натурі до житлового будинку під літерою «А» загальною площею 56.20 кв. м із ванною (прибудова - літера «А-1» площею 7.90 кв. м, а разом - 64.10 кв. м), по АДРЕСА_1, у м. Свалява надвірні господарсько-побутові будівлі, а саме: сарай - літера «Н», вбиральня - літера «М», вигрібна яма - літера «Я». У спільне користування сторін віднести котельню прибудови літера «А-1» площею 6.2 кв. м, насос - літера «П», огорожа № 1-3; у решті вимог відмовлено (т.2 а.с.100-101).
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про повне задоволення первісного позову. Доводить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального (ст.ст. 22, 23, 1166 ЦК України) та процесуального права (неналежна оцінка доказів).
Суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості позовних вимог сторін.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.
За правилами ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до питань виділу котельні, яку ОСОБА_2 вважає своєю власністю, вигрібної ями, насоса, огорожі та визнання права власності на житловий будинок.
Згідно з положеннями ст. 364 ч.1 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Установлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку під літерою «Б» за планом земельної ділянки, що складає 34/76 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Свалява Закарпатської області, на підставі укладеного з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 договором дарування від 15.09.1993 р. (т.1, а.с.16-17). Оскільки цей факт не заперечується і не оспорюється, то вимога про визнання права власності на цей будинок позбавлена правового змісту через відсутність спору.
ОСОБА_3 є власником 42/76 частин будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами під АДРЕСА_1 в м. Свалява на підставі укладеного з ОСОБА_6 договору дарування від 18.06.2002 р. (т.1, а.с.15).
Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.02.2007 р. будинок АДРЕСА_1 належить сторонам на праві приватної спільної часткової власності та складається із житлового будинку під літерами «АА» загальною площею 57.8 м. кв., житлового будинку під літерою «Б» загальною площею 48 м кв., убиралень під літерами «З, М» навісу під літерою «И», сараїв під літерами «Ж, К, Н» і ями під літерою «Я» (т.1, а.с.19).
Відповідно до рішень виконкому Свалявської міської ради від 24.12.1975 р. за № 286 і від 09.03.1978 р. за № 51 було узаконено самовільно збудовану котельню за ОСОБА_7 (перша власниця 42/76 частин будинковолодіння НОМЕР_1) і ОСОБА_5 як спільну власність, на що була письмова згода обох сторін (т.1, а.с.53-57, 117), чим спростовується твердження апелянта про належність цієї котельні саме їй.
За висновком № 1996 судової будівельно-технічної експертизи з технічної точки зору та відповідно до вимог ДБН приміщення котельні площею 6.2 м кв. поділити на два відокремлені приміщення з окремими входами без зміни їх цільового призначення як котельня неможливо. Колегія суддів погоджується із обраним судом першої інстанції варіантом № 2 виділу спірного майна, який урівноважує вартість фактичних та ідеальних часток сторін і відносить у спільне користування останніх указану котельню, огорожу та насос (т.2 а.с.57-58).
Твердження апелянта про необґрунтованість висновку експерта є безпідставними, зокрема, через допит останнього в судовому засіданні та відсутність клопотання щодо проведення повторної або додаткової експертизи.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині є законним і обґрунтованим. Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
2. Рішення Свалявського районного суду від 27 червня 2014 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: