"01" жовтня 2014 р.Справа № 916/1392/13
Суддя господарського суду Одеської області Зайцев Ю.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про надання відстрочки виконання рішення суду від 14.10.2013 року по справі №916/1392/13 у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України по справі за позовом Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області в особі, Одеської обласної державної адміністрації до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: Прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області в особі Одеської обласної державної адміністрації до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 знести, за власний рахунок, самовільно збудовані об'єкти оздоровчо-розважального центру "Мелодія моря", які розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 49 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 1, та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,30 га, яка розташована за адресою Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 49 км автодороги Одеса-Мелітополь Новоазовськ, 1.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2013 року (суддя Зайцев Ю.О.) позовні вимоги задоволені, зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,30 га, яка розташована за адресою Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 49 км. автодороги Одеса-Мелітополь Новоазовськ, та зобов'язано ФОП ОСОБА_2 знести за власний рахунок самовільно збудовані об'єкти оздоровчо-розважального центру "Мелодія моря", які розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 49 км. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 1.
Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у складі: Бойко Л.І., Величко Т.А., Таран С.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2014 р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської області від 14.10.13 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.13 р. у справі № 916/1392/13 залишено без задоволення.
01.09.2014 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про надання відстрочки виконання рішення суду від 14.10.2014 року по справі №916/1932/13 у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що виконання рішення суду потребує значних матеріальних затрат, оскільки вона сама як жінка не зможе розібрати двох-поверхові дерев'яні будинки, розібрати бетонний фундамент та покриття.
Крім того відповідач посилається на ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
ФОП ОСОБА_2 вважає, що виконати рішення протягом 7-ми днів ні фізично, ні матеріально невзмозі.
В зв'язку з цим, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду на строк не менший ніж шість місяців та не більше ніж до 01 березня 2015 року. Відповідач вважає цей строк реальним для добровільного та самостійного виконання рішення суду, який не призведе до невиправданого притягнення до адміністративної та/або кримінальної відповідальності по ст.382 КК України, а також не завдасть шкоди у вигляді відшкодування витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
Також відповідач просить суд зупинити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2013 року по справі №916/1392/13 до вирішення питання про надання відстрочки.
Прокурор проти задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував.
Розглянувши вказану заяву у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Згідно статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
За змістом п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Із зазначених положень випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що підтверджують обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у встановлений рішенням строк.
Крім того, суд зазначає, що надання відстрочки виконання рішення суду у порядку ст. 121 ГПК України передбачає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника, тощо.
Разом з тим, жодних доказів наявності таких обставин заявником, в порушення ст. 33 ГПК України, суду не надано.
ФОП ОСОБА_2 під час розгляду заяви було надано до суду ряд документів, які на думку заявника, є доказами неможливості виконання рішення суду від 14.10.2013 р. Дослідивши подані документи, суд не приймає їх до уваги з наступних підстав.
Так, обґрунтовуючи необхідність надання відстрочки виконання рішення суду, заявник вказує, що згідно довідок ПАТ КБ «ПриватБанк» №№б/н від 01.10.2014 р. в період з 01.01.2014 р. по 30.09.2014 р. у клієнта банку ОСОБА_2 баланс по рахунку НОМЕР_1 є негативним. Проте суд зазначає, що подані довідки не є належним доказом посилань заявника та не свідчать про відсутність у відповідача інших рахунків та, відповідно, грошових коштів для виконання рішення.
Також, ФОП ОСОБА_2 під час розгляду заяви зазначила, що на даний час приміщення об'єкту нерухомості, який підлягає зносу за рішенням суду, заселені особами, які отримали статус вимушених переселенців із зони АТО Донецької області за проханням Южненського відділу охорони праці та соціального захисту населення.
Дослідивши подані документи, суд встановив, що відповідні довідки, видані виконкомом Южненської міської ради на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 свідчать про тимчасове проживання вказаних осіб та їх сімей на території Сичаївської сільської ради Комінтернівського району, 49 км автодороги Одеса-Мелитополь-Новоазовськ, №1. Проте суд не може прийняти зазначені доводи у якості належних доказів неможливості виконання рішення суду та необхідності його відстрочення, оскільки щодо питань соціального забезпечення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведенні антитерористичної операції є ряд нормативних документів, якими врегульовані питання тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Тобто посилання ФОП ОСОБА_2 на те, що її будівля є єдиним місцем для тимчасового проживання переміщених осіб, не відповідають дійсності. До того ж, питання розміщення вимушених переселенців не можуть бути віднесені судом до переліку вийняткових підстав для відстрочення викоання рішення.
Щодо виписного епікризу №28326 із медичної картки стаціонарного хворого, наданої ОСОБА_2, суд зауважує, що даний документ відноситься за часом виконання до грудня 2013 р. та не може прийматись до уваги при розгляді заяви про відстрочку виконання рішення, поданої 01.09.2014 р.
З тих же підстав не приймається до уваги розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за звітний період - 2013 р. та податкова декларація про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_2 за 2013 р.
Таким чином, вказані обставини не є у розумінні ст. 121 ГПК України підставою для надання відстрочки виконання судового рішення, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2013. у справі №916/1392/13.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Ухвалу прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст. 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2013. у справі №916/1392/13 - відмовити.
Суддя Ю.О. Зайцев