ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17984/14 29.09.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 134,48 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача: Пахолок Т.П. за довіреністю від 27.12.2013
від відповідача: Шевельов Є.О. за довіреністю від 20.12.2013
В судовому засіданні 29.09.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
27.08.2014 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 7805/1985УСГ від 22.08.2014 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (відповідач) заборгованості в порядку регресу в розмірі 6 134,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АС/4517847.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 порушено провадження у справі № 910/17984/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2014.
В судове засідання, призначене на 08.09.2014, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 08.09.2014, представник відповідача з'явився та надав відзив на позовну, проти задоволення позовних вимог заперечив.
В судовому засіданні 08.09.2014 оголошено перерву на 29.09.2014.
09.08.2014 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло повідомлення про страхове покриття на виконання вимог ухвали про порушення.
В судове засідання, призначене на 29.09.2014, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 29.09.2014, представник відповідача з'явився та надав відзив на позовну.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
06.09.2013 між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_3 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0102-13-00403 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Тайота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
06.09.2013 в м. Києві відбулося зіткнення автомобіля "Тайота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника, автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_4.
В результаті ДТП автомобіль "Тайота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою на ім'я Страхувальника (копія довідки міститься в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 27 788, 88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16825 від 23.09.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № ДККа-30667 від 23.09.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/23785/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4517847 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/4517847 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ", державний реєстраційний номер АА 0384 СТ.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ", державний реєстраційний номер АА 0384 СТ.
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача щодо відсутності у позивача звіту з оцінки завданої шкоди.
Згідно з ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; 32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; 32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; 32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; 32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; 32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;
Згідно з ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Вказаними нормами встановлено, що відповідач у встановленому цим Законом порядку відшкодовує оцінену шкоду, що відповідач зобов'язаний направити свого комісара або експерта для визначення розміру збитків, якщо останній протягом 10 днів цього не зробив потерпілий має право самостійно обрати комісара або експерта для визначення розміру шкоди. При цьому, вказаними нормами право не визначено конкретного виду документу, який повинен складати експерт при визначенні розміру шкоди. Вказаними нормами також не передбачено підстави для невідшкодування шкоди в залежності від виду документу, який склав експерт при визначенні розміру шкоди.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Тайоти", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідачем було сплачено лише 21 654, 40 грн., а тому до позивача перейшло право на відшкодування у розмірі 6 134, 48 грн.
Полісом № АС/4517847 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а також франшизу в розмірі - 0 грн. передбачено.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, м. Київ, вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код: 24745673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32 ЛІТ.А, ідентифікаційний код: 30859524) грошові кошти: основного боргу - 6 134 (шість тисяч сто тридцять чотири ) грн. 48 коп. та судовий збір в сумі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ.
4. Копію рішення надіслати сторонам
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 03.10.2014
Суддя М.О. Лиськов