ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03 жовтня 2014 р. Справа № 909/963/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І. при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Аресконт",
вул. Довженка, 9 "Б", кв. 79, м. Івано-Франківськ, 76005,
до відповідача: Тисменицької об'єднаної державна податкової інспекції
Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області,
вул. Галицька,15, м. Тисмениця, Тисменицький район,
Івано-Франківська область, 77400,
про стягнення штрафу в розмірі 5 070,00 за договором на централізоване спостереження за об'єктом №01/03/2014-ОП від 01.04.14,
за участю представників сторін:
від позивача: Трубич І.А. - представник (довіреність Вих.№05/07-14 від 05.07.14),
від відповідача: Сворак В.М. - представник, (довіреність №7/09-13-10/546 від 28.08.14),
Гавадзин М.В. - представник, (довіреність №1227/09-13-10/482 від 27.08.14),
встановив: Приватне підприємство "Аресконт" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Тисменицької об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в розмірі 9 690,00 за договорами на централізоване спостереження за об'єктом: №01/03/2013-ОП від 01.01.13 та №01/03/2014-ОП від 01.04.14 із них: 5 100,00грн. основного боргу, 4 590,00грн. штрафу.
В судових засіданнях 16.09.14 та 30.09.14 оголошувались перерви.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. В засіданнях суду 16.09.14 та 30.09.14 надав клопотання про долучення до матеріалів справи (вх.№14201/14 від 16.09.14):
- листа - відповіді Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на претензію ПП Аресконт" №2332/09-13-10/491 від 04.09.14;
- розрахунок штрафу та доказ направлення актів виконаних робіт за серпень 2014 року (вх.315016/14 від 30.09.14).
Крім того, представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н від 30.09.14 (вх.№12759/14 від 30.09.14) в якій просить суд збільшити розмір позовних вимог (850,00грн. - за надання послуг у вересні 2014 року та 480,00грн. штрафу - за вересень 2014 року).
Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач.
Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі збільшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір (5 950,00грн. основного боргу та 5 070,00грн. штрафу).
Однак, представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 30.09.14 (вх.№12760/14 від 30.09.14), в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог на 5 950,00грн., оскільки позивачем сплачено суму основного боргу. Як доказ надав суду прибутковий касовий ордер №121 від 24.09.14 на суму 5 950,00грн., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір (5 070,00грн. штрафу).
Представники відповідача проти позову (стягнення штрафу) заперечують з підстав викладених у відзиві на позовну заяву б/н б/д (вх.№14199/14 від 16.09.14) та доповненні до заперечення №1468/09-13-10/546 від 03.10.13 (вх.№15312/14 від 03.10.14). Крім того, надали суду клопотання про долучення до матеріалів справи (вх.№14202/14 від 16.09.14) листа Тисменицької об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до начальника ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області №314/8/0913/050/026/33 від 20.03.14.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Між Приватним підприємством "Аресконт" та Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області укладено договори на централізоване спостереження за об'єктом: №01/03/2013-ОП від 01.01.13 та №01/03/2014-ОП від 01.04.14.
Відповідно до п.1.1 вказаних вище договорів, клієнт (відповідач) передав, а охорона (позивач) прийняла під охоронне спостереження майно, що належить клієнту (відповідачу), яке знаходиться на об'єкті, позначеному на плані (схемі) - додатки №1 до договорів.
Пунктами 3.10 договорів встановлено, що відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за послуги по встановленню сигналізації і охоронного спостереження. Оплата за послуги охорони проводиться щомісячно і вноситься клієнтом в термін п'яти банківських днів, кожного місяця, згідно :
- з актом наданих послуг (згідно договору №01/03/2013-ОП від 01.01.13);
- рахунком - фактурою (згідно договору №01/03/2014-ОП від 01.04.14).
Позивач взяті на себе зобов'язання за договорами виконав в повному обсязі. Даний факт підтверджується актами здачі - прийняття робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви.
В засіданні суду представник позивача зазначив, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання в частині оплати послуг. Як наслідок, борг відповідача перед позивачем за період березень - вересень 2014 року становить 5 950,00грн.
Представники відповідача пояснили суду, що з незалежних від них причин відповідач не оплачував послуги та наголошують, що ГУ Міндоходів в Івано-Франківської області не забезпечило відповідачу кошторисних призначень по статті "Оплата послуг", зокрема оплата за послуги охорони на поточний рік, незважаючи на неодноразові звернення з листами щодо внесення змін та збільшення кошторисних призначень по статті "Оплата послуг". В підтвердження даного факту вказують на лист Тисменицької об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до начальника ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області №314/8/0913/050/026/33 від 20.03.14, в якому просять збільшити кошторисні призначення по оплаті послуг. Крім того, 24.09.14 відповідачем сплачено основний борг в розмірі 5 950,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №121 від 24.09.14.
Представник позивача підтвердив, що станом на сьогоднішній день відповідач основний борг в розмірі 5 950,00грн. погасив.
За несвоєчасну оплату охоронних послуг клієнт (відповідач) сплачує 30,00грн. штрафу за кожний день прострочки платежу (п.3.15 договору на централізоване спостереження за об'єктом №01/03/2014-ОП від 01.04.14).
За несвоєчасну оплату охоронних послуг позивач нарахував відповідачу 5 070,00грн. штрафу.
Представники відповідача заперечують проти стягнення штрафу з тих підстав, що в даному випадку позивач поніс невисокий розмір збитків, крім того добровільно сплачено основний борг в розмірі 5 950,00грн, і як наслідок стягнення 5 070,00грн. штрафу є надмірно високим порівняно із збитками позивача.
Станом на сьогоднішній день, на думку позивача, борг відповідача становить 5 070,00грн. штрафу (за період з квітня - вересень 2014 року).
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне в позові відмовити та виходить з наступних підстав.
Пунктом 3.15 договору на централізоване спостереження за об'єктом №01/03/2014-ОП від 01.04.14 встановлено, що за несвоєчасну оплату охоронних послуг клієнт (відповідач) сплачує 30,00грн. штрафу за кожний день прострочки платежу.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено зокрема штраф.
Нормою ч.1 ст.230 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, разом з відшкодуванням збитків особа, яка порушила господарське зобов'язання або правила здійснення господарської діяльності, зобов'язана сплатити стороні, права якої порушено, штрафні санкції (варіант - штрафні санкції у виді грошової суми (ст. 230 Господарського кодексу України). Тобто у правопорушника виникає так звана штрафна відповідальність. Однак, штрафна відповідальність має передусім караючу функцію.
Судом взято до уваги те, що в даний час державна політика спрямована на створення сприятливих умов для наповнення коштами держаного бюджету України. З'ясуванням документальних доказів у справі та беручи до уваги те, що відповідач, Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській, є державним органом та фінансується з державного бюджету України та те, що відповідачем сплачено основний борг в розмірі 5 950,00грн. суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 5 070,00грн.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.193,216-218,230 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,43,49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в позові Приватного підприємства "Аресконт" до Тисменицької об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про стягнення 5 070,00грн. штрафу.
Судові витрати залишити за позивачем, Приватним підприємством "Аресконт".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.10.14.
Суддя Булка В.І.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Помічник судді Гандера М.В. 07.10.14