19 вересня 2014 р.Справа № 537/4287/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.08.2014р. по справі № 537/4287/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області в якому просив суд:
- визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії інваліду 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень ч. 2, 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області донарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії інваліду 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень ч. 2, 5 ст. 48 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.08.2014 р. частково задоволено позов.
Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, що передбачений абз. 4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, виходячи із передбаченого абз.4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області вчинити дії по виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, у розмірі передбаченому абз. 4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати визначеної на час виплати та з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,1 категорії і має право на пільги і компенсації згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, що видане 26.12.2007 року
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу за 2014 рік, відповідачем - управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука була призначена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120 грн. тобто у розмірі, що визначений Постановою Кабінету міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
У відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ЧАЕС II групи складає 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Згідно абз. 8 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Проте, починаючи з 01.01.2014 р., Закон України "ПроДержавний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. не містить норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема ст. 48 вказаного Закону, яким визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 4 ст. 9 КАС України визначено, що, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку що, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу з 01 січня 2014 року застосуванню підлягає норма ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 р. № 562.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги за 2014 рік в розмірі - 5-ти мінімальних заробітних плат.
Що стосується вимог позивача щодо допущення до негайного виконання рішення суду першої інстанції, то з цією вимогою ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки допомога на оздоровлення, яка є предметом позову не є періодичним платежем як пенсія або заробітна плата та виплачується за заявою особи. Таким чином, в цій частині позовних вимог судом першої інстанції відмолено з цим також погоджується колегія суддів.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.08.2014р. по справі № 537/4287/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.