Справа №489/3709/14-ц 11.08.2014 11.08.2014 11.08.2014
Справа № 22ц-/784/2309/14 Головуючий у 1-й інстанції Коваленко І.В.
Категорія 50 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Ухвала
Іменем України
11 серпня 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Серебрякової Т.В.,
при секретарі Орельській Н.М.,
за участю:
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2014 року
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_2
про
стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позивачка зазначала, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва 12 листопада 2013 року.
Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, є працездатним, однак не працює, має нерегулярний, мінливий дохід.
Посилаючись на наведене, позивачка просила стягувати з відповідача щомісячно на її користь аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2014 року
позов задоволено частково.
Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 23 травня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду і стягувати з нього аліменти на користь позивачки на утримання дитини в розмірі 400 грн., посилаючись на те, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи щодо його матеріального становища.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва 12 листопада 2013 року. Позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач проживає окремо, є працездатною особою, має нерегулярний, мінливий дохід, добровільно допомогу на утримання дітей не надає.
З урахуванням викладених обставин, та зазначених вимог закону, суд обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по сплаті аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір аліментів, суд врахував матеріальний стан позивачки та відповідача, відсутність у останнього інших утриманців, а також те, що він є працездатною особою. У зв'язку з чим прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини аліментів в розмірі 600 грн. щомісячно.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач приймає участь в утриманні своєї працездатної матері, яка хворіє, не впливають на правильність висновків суду, до того ж не підтверджені належними доказами.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 також не впливають на умови, передбачені статтею 192 СК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді