ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" жовтня 2014 р. Справа № 809/3067/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Бойко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до відповідача Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук" про стягнення заборгованості в сумі 21 786,12 грн.,-
24 вересня 2014 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук" (далі - відповаідач) про стягнення податкового боргу в сумі 21 786,12 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень-грудень 2013 року в сумі 7261,96 грн. та за січень-серпень 2014 року в сумі 14524,16 грн. Всього відповідачем утворено 21 786,12 гривень податкового боргу орендної плати за землю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без участі представника інспекції. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову відповідач не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Тому, на підставі вищенаведеної норми, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.
Приватний вищий навчальний заклад "Коломийський коледж комп'ютерних наук" згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 11.02.1998 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та на даний час взятий на облік Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією як платник податків.
Згідно поданої відповідачем податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2013 рік від 06.02.2013 року він зобов'язаний сплатити до бюджету за вересень-грудень 2013 року 7261,96 грн. самостійно задекларованих зобов'язань (щомісячні нарахування - 1815,52 гривень). (а.с. 6).
Згідно поданої відповідачем податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2014 рік від 18.02.2014 року він зобов'язаний сплатити до бюджету за січень-серпень 2014 року 14524,16 грн. самостійно задекларованих зобов'язань (щомісячні нарахування - 1815,52 гривень). (а.с. 7).
Судом встановлено, що відповідачем частково не сплачено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, тому за ним рахується заборгованість по вказаному платежу на суму 21 786,12 гривень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Згідно підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать плата за землю.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно статті 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
У відповідно до статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пункт 288.1.)
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.).
Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно пункту 287.3 статті 287 цього Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Судом встановлено, що відповідачем 06.02.2013 року та 18.02.2014 року було подано податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2013 рік та 2014 рік, відповідно до яких орендна плата за вказаний період становить 21 786,12 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копією декларації, копією договору оренди землі, довідкою про стан заборгованості та іншими матеріалами справи.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на користь місцевого бюджету міста Коломия в розмірі 21 786,12 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним самостійно визначений та не сплачений.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідачем доказів погашення заборгованості на час розгляду справи в суді, не представлено.
На думку суду, вказані обставини не відповідають фактичним обставинам справи, враховуючи наступне.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук" про стягнення податкового боргу в розмірі 21 786,12 гривень підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук" (код ЄДРПОУ 23925812) в дохід місцевого бюджету м. Коломия кошти на погашення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 21 768 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість) гривень 12 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 08.10.2014 року.