Справа: № 753/2993/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінов Сергій Миколайович Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
01 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Старової Н.Е., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 лютого 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, -
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з заявою від 12.02.2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення (постанови), посилаючись на те, що рішення суду у даній справі не виконане по теперішній час в частині проведення виплати перерахованих відповідачем сум; згідно проведеного відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва перерахунку сума заборгованості по пенсії позивача становить 57 260, 66 грн., але зазначена сума позивачу не виплачується, тому позивач вимушена була звернутися до суду з даною заявою і просить суд: змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у даній справі.
Голосіївський районний суд міста Києва своєю ухвалою від 21 лютого 2014 року заяву задовольнив. Встановив спосіб і порядок виконання судового рішення у справі № 2а-2422/2011.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу та просить її скасувати, відмовити в задоволенні заяви про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Учасники процесу в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що можливо замінити спосіб виконання вказаної постанови для забезпечення її виконання.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2011 року Дарницьким районним судом міста Києва було винесено постанову, якою було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - з 23.08.2010 року; зазначене судове рішення набрало законної сили.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 року залишено без змін постанову суду першої інстанції.
Як вказує заявник, невиконання рішення суду боржником в частині виплати нарахованої суми пенсії обумовлено тим, що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією вищевказаних виплат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету та виплата вищезазначеної допомоги буде здійснена при надходженні коштів з Державного бюджету на ці витрати.
Просив встановити або змінити спосіб і порядок виконання постанови шляхом винесення рішення про стягнення суми перерахунку на користь стягувача.
Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 даної норми суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише: 1) у виняткових випадках; 2) за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; 3) за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів реалізації (виконання) рішення в разі неможливості його виконання у спосіб і порядок, встановлений раніше.
Зміна способу і порядку виконання рішення суду може відбутися шляхом заміни одного заходу примусового виконання судового рішення іншим або коли, при виконанні рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі або кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності, що є підставою для звернення стягнення на грошові кошти тощо.
Даючи оцінку заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, судом першої інстанцій не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а заявником не надано достатніх доказів наявності таких підстав.
Вказана заявником підстава неможливості виконання рішення суду через відсутність коштів у відповідача не дає суду можливості застосування зміни способу і порядку виконання цього рішення, оскільки не вичерпані інші встановлені законом заходи виконання рішення суду та не вирішено питання щодо наявності бюджетних коштів за рахунок яких можливо буде виконати судове рішення.
Крім того, слід зазначити, що реалізуючи своє право на захист позивач має право вимагати від суду зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії (пункт 2 частини 4 статті 105 КАС України).
У разі задоволення адміністративного позову суд, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частини 2 статті 162 КАС України).
Аналіз наведених норм та статті 263 КАС України дають підстави зробити висновок про те, що суд, здійснюючи зміну способу і порядку виконання рішення суду, не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права.
Повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (статті 198, 223 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями.
Суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вищенаведене свідчить про необґрунтованість вимог щодо зміни порядку виконання судового рішення в даній адміністративній справі.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зміни способу виконання постанови Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2011 року у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 6, 202 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 лютого 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.