Справа: № 826/6866/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
02 жовтня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київміськоголовпостач" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київміськоголовпостач" до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішень,
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київміськголовпостач», звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного онду України в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 24.04.2014 р. № 251 та № 252.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Публічного акціонерного товариства "Київміськоголовпостач" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва від 08.04.2013 року № 63 та направлення від 10.04.20114 року № 89, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи УПФУ в Святошинському районі міста Києва Мельник A.B. було проведено позапланову перевірку щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірність відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 09.04.2008 р. до 23.04.2014 р. в ПАТ «Київміськголовпостач», про що складений Акт перевірки № 64 від 24.04.2014 року.
На підставі висновків зазначеного вище Акта перевірки № 64 від 24.04.2014 року, першим заступником начальника Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва Великою Г.С. було прийнято два рішення про застосування фінансових санкцій до ПАТ «Київміськголовпостач», а саме:
- рішення № 251 від 24.04.2014 року про застосування до ПАТ «Київміськголовпостач», у відповідності до пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», фінансових санкцій в розмірі 40 084.18 грн.;
- рішення № 252 від 24.04.2014 року про застосування до ПАТ «Київміськголовпостач», у відповідності до пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», фінансових санкцій в розмірі 11 270,67 грн.
Однак, вважаючи зазначені рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 24.04.2014 р. № 251 та № 252 такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, на переконання позивача, наведені у таких рішеннях норми Закону № 1058-IV втратили чинність з 1 січня 2011 року згідно із прийнятим Законом №. 2464VI, ПАТ «Київміськголовпостач» оскаржило такі рішення відповідача в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, відповідач правомірно застосував норму закону, що діяла саме в момент вчинення позивачем правопорушення, оскільки суб'єкт господарювання несе відповідальність за порушення норм закону при здійсненні господарської операції, а тому оскаржувані рішення винесені у межах прав та обов'язків відповідача, передбачених законом, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Страхувальниками, відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058) є підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно до форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договором цивільно-правового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, «Київміськголовпостач» є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду (ч. 1 ст. 15 Закону № 1058), та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058).
Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва була проведена позапланова перевірка позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші платежі, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період 09.04.2008 р. до 23.04.2014 р.. за результатами якої було складено Акт від 24.04.2014 р. № 64, в якому встановлені порушення АТ «Київміськголовпостач» вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Як підтверджується наявними у справі доказами, та не було заперечено позивачем, встановлені в ході перевірки порушення позивачем вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року стосувалися періоду діяльності ПАТ «Київміськголовпостач» саме за: червень, липень, серпень, вересень, грудень 2008 р.
Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний бо неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що розрахунок фінансових санкцій позивачу було здійснено відповідачем за даними Акта документальної перевірки та у відповідності до вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.012004 р.№ 64/8663.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 2 ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими пенсійним фондом.
Згідно з п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф.
Відповідно до абз. 6 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та /або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 р., та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на втрату чинності п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 станом на час прийняття оскаржуваних рішень про застосування штрафних санкцій від 24.04.2014 р. № 251 та № 252, так як, станом на час вчинення ПАТ «Київміськголовпостач» порушень вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне спахування» № 1058-IV. а саме: червень, липень, серпень, вересень, грудень 2008 p., - діяли саме норми Закону № 1058-IV, а не Закону № 2464-VI.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент вчинення позивачем вищезазначеного правопорушення, діяла саме норма закону, яку застосував суб'єкт владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень не може застосовувати норму закону, яка втратила свою дію до правопорушення в період дії іншого закону.
А відтак, суд першої інстанції прийшов до законного висновку, що в даному випадку, відповідач правомірно застосував норму закону, що діяла саме в момент вчинення позивачем правопорушення, оскільки суб'єкт господарювання несе відповідальність за порушення норм закону при здійсненні господарської операції.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України та Верховним Судом України.
Враховуючи вищенаведене, наявні у справі докази та норми зазначеного законодавства, що діяло на момент виникнення спірних відносин (на момент вчинення позивачем порушень вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV), колегія суддів погоджується яз висновком суду першої інстанції, що Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва було правомірно застосовані до позивача ПАТ «Київміськголовпостач» фінансові санкції згідно з п. 4, п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, оскільки вказані порушення і штрафні санкції виникли саме в період дії ст. 106 Закону №1058.
В даному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень про застосування штрафних санкцій від 24.04.2014 р. № 251 та № 252, на підставі норм законодавства, що діяло на момент вчинення позивачем таких порушень закону.
Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.
Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київміськоголовпостач" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Межевич М.В.
Сорочко Є.О.