04 вересня 2014 р. Справа № 2а/0470/9720/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рищенко А. Ю.,
при секретарі судового засідання - Тоноян А.К.,
за участю:
представника третьої особи - представників відповідача - ОСОБА_3, Медяника В.С., Фісуна Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_7, Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання недійсним та скасування свідоцтва про смерть, -
ОСОБА_6 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати свідоцтво про смерть, виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержінського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, яке видане 12.04.2011 року, в якому дата смерті ОСОБА_8 становить ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ним та ОСОБА_7 існує майновий спір щодо права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Під час розгляду даного майнового спору Скадовським районним судом, позивачу стало відомо про існування оспорюваного свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_8. Позивач вважає, що відповідачем було не достатньо перевірено матеріали подані для отримання оспорюваного свідоцтва про смерть ОСОБА_8 Крім того, позивач заперечував факт смерті ОСОБА_8 взагалі. З урахуванням викладеного вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні позивач та його представник пояснили, що вважають протиправними дії відповідача щодо видачі свідоцтва про смерть 12.04.2011 року, в той час як існувало інше свідоцтво. Крім того, ставили під сумнів протокол впізнання померлого. Вважали, що відповідачем було не належним чином досліджено документи, що подавалися з метою отримання свідоцтва про смерть.
Під час судового засідання 04.09.2014 року позивачем було заявлено клопотання про надання часу для зміни позовних вимог. Судом позивачу було надано час для надання клопотання про зміну позовних вимог, проте після перерви у призначений час 04.09.2014 року позивач та його представник в судове засідання не з'явились, не надали клопотань та не повідомили суд про причини не прибуття. З урахуванням того, що позивач виявив бажання змінити свої позовні вимоги після початку розгляду справи по суду, не явки його у судове засідання та не надання ним відповідного клопотання, суд розцінює зазначені дії як зловживанням своїми процесуальними правами та намаганням навмисного затягування розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, та пояснив, що при розгляді заяви ОСОБА_7 про внесення актового запису про смерть, процедуру її розгляду та видачі свідоцтва про смерть було дотримано. Також пояснив, що матеріали разом із заявою про внесення актового запису було отримано від третьої особи, яка і повинна була перевіряти вірність їх заповнення.
Представник третьої особи, ОСОБА_7, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, вважав їх необґрунтованими. Зазначав, що при внесенні актового запису про смерть та видачі свідоцтва порушень законодавства відповідачем порушено не було. Також зазначив, що позивач намагається ставити під сумнів протокол впізнання трупа, що не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Представник третьої особи Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського в судовому засіданні пояснив, що заявницею було подано повний перелік документів, які вимагалися законодавством чинним на момент їх розгляду, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи, судом приймалося рішення про допит свідків, проте у зв'язку з наданням додаткових доказів та пояснень представниками сторін, вказана необхідність відпала.
Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази приходить до наступних висновків.
Відповідачем 12.04.2011 року було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_8 18.04.2005 року. Також у вказаному свідоцтві зазначалося про внесення актового запису №540 в книгу реєстрації смертей 27.04.2005 року.
Вказаний запис було вчинено на підставі матеріалів справи №19/04-76 по внесенню змін до актового запису про смерть за заявою гр.ОСОБА_7.
Відповідно до даних матеріалів 18.04.2005 року в м.Дніпродзержинськ було знайдено труп невідомого чоловіка.
На підставі лікарського свідоцтва про смерть №453 від 26.04.2005 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області було внесено актовий запис про смерть №549 від 27.04.2005 року із зазначенням дати смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
16.03.2011 року старшим оперуповноваженим СУР Баглійського ВР капітаном міліції Чемерис Д.Д. було складено протокол пред'явлення для впізнання. Відповідно до даного протоколу було впізнано труп невідомого человіка, виявленого 18.04.2005 року біля будинку 47 по пр.Ювілейному в районі пішохідного переходу. Відповідно до протоколу впізнання цією особою виявися ОСОБА_8.
23.03.2011 року ОСОБА_7 звернулась до Заводського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції з заявою в якій просила внести до актового запису про смерть 549 від 27.04.2005 року зміни, а саме доповнити недостаючими відомостями про ОСОБА_8. До заяви ОСОБА_7 було надано: копію паспорту, копію свідоцтва про народження, довідку СМЕ, протокол ВВС, свідоцтво про шлюб померлого, свідоцтво про розірвання шлюбу, відомості про паспорт померлого, квитанції.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", в редакції Закону від 02.12.2010 №2756-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Частиною 1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", в редакції Закону від 02.12.2010 №2756-VI, встановлено, що Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно ч.6 зазначеної статті державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Наказом Міністерства юстиції України N 52/5 від 18.10.2000 було затверджено правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі - Правила).
Відповідно до п.1 глави 5 розділу ІІІ Правил, у редакції чинній на час видачі оспорюваного свідоцтва про смерть, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть ( форма N 106/о) , форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть ( форма N 106-1/о) , форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Пунктом 12 глави 5 розділу ІІІ Правил, у редакції чинній на час видачі оспорюваного свідоцтва про смерть, встановлено, що при державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа.
Враховуючи, що при подачі заяви ОСОБА_7 про внесення змін до актового запису про смерть було надано всі передбачені законодавством документи, відповідачем було правомірно, з дотриманням вимог Правил, внесено відповідні зміни до актового запису про смерть невідомої особи та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_8
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач позбавлений повноважень перевіряти достовірність протоколів впізнання.
Під час судового засідання, позивачем та його представником, неодноразово наголошувалось на існування іншого свідоцтва про смерть ОСОБА_8 проте відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.07.2010 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_7 про оголошення ОСОБА_8 померлим було скасовано рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 04.08.2008 року та відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 про оголошення ОСОБА_8 померлим.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частин другої та третьої статті 12 цього Закону, в частині складання актових записів в електронному вигляді, які набирають чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом. З аналізу зазначених норм, вбачається, що на час видачі свідоцтво про смерть ОСОБА_8 в листопаді 2008 року вимог щодо внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян не існувало.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_7, Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання недійсним та скасування свідоцтва про смерть - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 10.09.2014 року.
Суддя А.Ю. Рищенко