05 серпня 2014 р. Справа № 804/7970/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді судді: при секретарі Боженко Наталії Василівни Власенко Д.О. Верба І.О. Талаш Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з уточненим адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, в якому просить визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Сіволіна Михайла Юрійовича щодо відмови ОСОБА_5 у реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнати протиправним та скасувати рішення №10697993 від 06 лютого 2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіним Михайлом Юрійовичем щодо відмови ОСОБА_5 у реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати Державну реєстраційну службу України прийняти належне у відповідності до чинного законодавства України рішення, а саме вчинити реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за позивачкою, ОСОБА_5.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем подано всі документи, необхідні для проведення державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, а посилання відповідача 2 на відсутність штрих-коду на аркушах судового рішення є протиправним, а тому оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації права підлягає скасуванню.
Представник позивача надав до суду письмове клопотання про розгляд справи в порядку пимьсового провадження.
Представники відповідача 1, 2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомленні належним чином, відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про розгляд даної адміністративної справи із їх участю та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.06.2008 року у справі № 2-2023/08 за позовом ОСОБА_5 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за ОСОБА_5 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке набрало законної сили 01.07.2008 року, що підтверджується матеріалами справи.
05 лютого 2014 року ОСОБА_5 звернулася із заявою за реєстраційним номером 5317081 для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.06.2008 року.
Так, правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22.06.2011 року № 703 (чинного на момент виникнення правовідносин) документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Що також передбачено ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
06 лютого 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Сіволіним М.Ю., Державної реєстраційної служби України, прийнято рішення №10697993 про відмову ОСОБА_5 у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку тим, що у рішенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.06.2008 року відсутні штрих-коди на аркушах документу, чим порушено вимоги Інструкції з діловодства в місцевому та загальному суді, що затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 року №68, яка діяла на момент прийняття рішення, таким чином подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Так, при прийнятті рішення відповідач 2 посилається на Інструкцію з діловодства в місцевому та загальному суді, що затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 року №68 (яка діяла на момент прийняття рішення суду), однак станом на момент прийняття заочного рішення Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, а саме на 20 червня 2008 року поняття як «унікальний штрих-код» визначене в п.18.2 Інструкції, який автоматично формується у момент друку рішення - відсутне та відповідні зміни були внесені в Інструкцію лише в 2013 році. А відтак, суб'єкт владних повноважень у відповідності до ст.19 та ст.58 Конституції України, не може застосовувати норму закону, яка не діяла на момент винесення рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.06.2008 р. у справі № 2-2023/08, при тому що рішення суду, згідно статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України та дає змогу встановити відповідність заявлених прав.
З огляду на викладене вище, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора підлягає задоволенню.
Вимога позивача щодо зобов'язання Державної реєстраційної служби України вчинити дії щодо реєстрації права власності на квартиру також підлягає задоволенню, оскільки інших підстав для відмови в реєстрації права власності в рішенні реєстратора невизначено, а тому для належного захисту прав позивача, суд також вважає за необхідне зобов'язати реєстратора вчинити дії щодо реєстрації права власності.
Щодо вимоги визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо відмови позивачу у реєстрації права власності на квартиру, слід зазначити, що оцінка дій відповідача 1 надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, а тому такі дії самі по собі не порушують права позивача, оскільки відображенні в рішенні, що оскаржується, таким чином в задоволенні такої позовної вимоги суд відмовляє.
З урахуванням висновків суду, позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 10697993 від 06 лютого 2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіним Михайлом Юрійовичем, щодо відмови ОСОБА_5 у реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати Державну реєстраційну службу України вчинити реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2008 року по справі №2-2023/08.
В іншій частині відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (пн.НОМЕР_1) судовиі витрати у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Судді Н.В. Боженко Д.О.Власенко І.О.Верба