11 вересня 2014 р. Справа № 804/8806/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет»
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області
про скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про скасування постанови № 0133 від 05.06.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час здійснення перевірки позивача були порушені вимоги діючого законодавства, в висновки викладені в акті перевірки не відповідають обставинам справи, а тому постанова, винесена за результатами проведеної перевірки є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. З огляду на викладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Надіслав суду заперечення проти позову, у яких зазначив, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв у спосіб та у межах повноважень, визначених діючим законодавством, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 26 ч. 1 п. 2 Закону «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за № 743/21056.
Відповідно до норм п. 1.4. вищевказаного Порядку, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Судом встановлено, що відповідно до направлення на проведення перевірки від 15.05.2014 року № 02-16/234, відповідачем була проведена планова перевірка в магазині «Продукти - 093», що належить ТОВ «АТБ - маркет» за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 20а, за результатами якої складено акт № 0206.
Під час проведення вищевказаної перевірки встановлено:
- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про енергетичну цінність в 100 г продукту жирів, білків на продукцію, яка була в реалізації та п.п. 2-21 таблиці 7 додатку до акту перевірки №0206 від 23.05.2014 року;
- реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (пл. додатку 7), п. 1 (яйце куряче столове) не відповідає вимогам ДСТУ 5028:2008 наявність забруднення шкаралупи яйця пометом та залишками корму; п. 2-21 таблиці 7 не відповідає вимогам ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування.», п.п. 22-25 не відповідають вимогам ТУ через наявність снігу та льоду більше допустимих норм, чим було порушено ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 38 Закон України «Про якість та безбепечність харчових продуктів», п.п. 17, 21 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою КМУ №833 від 15.06.2006 року, ДСТ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування», Наказ ДСС України №487 від 28.10.2010 року «Про затвердження технічного регламенту щодо правил маркування харчові продуктів», Наказ МЕ та з питань ЄІ №185 від 11.07.2003 року «Правила роздрібної торгівлі продуктовими товарами».
Крім того, в ході проведення перевірки було прийнято рішення №1-зр від 15.05.2014 року про відбір зразків продукції у ТОВ «АТБ-Маркет», вул. 50 років ВЛКСМ, 20-а, м. Чернігів, саме: курка (тушка) напівфабрикатна бройлер охолоджена, вакуумна упаковка, масло «Селянське» солодковершкове 72,7%, масло «Селянське» солодковершкове «Молодецьке Преміум» 72,7%, капуста свіжа рання, картопля рання І гатунку, огірки тепличні І гатунок, про що був складений акт №0001/14 відбору зразків продукції від 23.05.2014 року.
Згідно протоколу контрольних випробувань №371 від 29.05.2014 року капуста свіжа рання вагова, виробник ТОВ «С-Росток», дати виготовлення - 22.05.2014 року, відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідно до протоколу контрольних випробувань №370-М від 28.05.2014 року масло солодковершкове селянське «Молодецьке Преміум» 72,7% жиру, виробник ПП ОСОБА_1, дата виготовлення - 17.05.2014 року, не відповідає вимогам нормативних документів по виявленню БГКП (колі-форми) в 0,01г, при допустимому значенні - не допускається; за наявності дріжджів, пліснявих грибів КУО в 1г (в сумі) при допустимому значенні не більше 1*102, фактично - 2* 102; за наявності МАФАМ, КУО в 1г і допустимому значенні не більше 1 * 105, фактично - 8*105.
У відповідності до протоколу контрольних випробувань №369-М від 28.05.2014 року масло солодковершкове селянське 72,7% жиру, виробник ПП ОСОБА_1, дати виготовлення - 07.05.2014 року, не відповідає вимогам нормативних документів виявленню БГКП (колі-форми) в 0,01г, при допустимому значенні - не допускається наявності дріжджів, пліснявих грибів КУО в 1г (в сумі) при допустимому значенні не більше 1*102, фактично - 1,5* 102; за наявності МАФАМ, КУО в 1г при допустимому значенні не більше 1 * 105, фактично - 6* 105.
Відповідно до протоколу контрольних випробувань №368-М від 28.05.2014 року курка (тушка) бройлера н/ф охолоджена вагова, виробник ПрАТ «Миронівська п/ф». ; виготовлення - 17.05.2014 року, не відповідає вимогам нормативних документи за наявності МАФАМ, КУО в 1г при допустимому значенні не більше 5*105, фактично 6,5*105.
У відповідності до протоколу контрольних випробувань №372 від 29.05.2014 року картопля рання урожаю 2014 року вагова, виробник Пакістан, дати виготовлені .20.05.2014 року, не відповідає вимогам нормативних документів за наявності вмісту нітратів при допустимому значенні не більше 250 мг/кг, фактично - 299 мг/кг.
Відповідно до протоколу контрольних випробувань №373 від 29.05.2014 року, огірки тепличні 1с вагові, виробник ПАТ «Комбінат тепличний», дати виготовлення - 22.05.2014 року, не відповідає вимогам нормативних документів за наявності вмісту нітратів при допустимому значенні не більше 300 мг /кг, фактично - 351 мг / кг.
На підставі висновків перевірки відповідачем було винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у вигляді штрафу в сумі 16723 грн. 98 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №185 від 11.07.03, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.03 за №628/7949, затверджено Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами.
Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня торговельного обслуговування.
Відповідно до пункту 15 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами №185 від 11.07.03, працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу споживача - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів.
Аналогічні вимоги до інформації про продукцію містяться у пункті 16 розділу І Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 №104, яким передбачено, що здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Пунктом 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №833 передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.
Зі змісту наведеного вбачається, що вся необхідна інформація про продукцію може доводитьсь до відома споживачів у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування; при цьому визначальним є те, що інформація про продукцію повинна містити всі реквізити, визначені у частині 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у доступній наочній формі.
Згідно з частинами 1-3 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.
Відповідно до пункту 11 розділу І Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами №185 від 11.07.03 усі харчові продукти і продовольча сировина в суб'єкта господарської діяльності повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання.
У відповідності до положень п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.2 «Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 №1177 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на позивача покладено обов'язок забезпечення належного маркування продукції для продажу, а саме ковбасних виробів у даному випадку.
Загальні вимоги до маркування (етикетування) розфасованих харчових продуктів, які вводяться в обіг в Україні, визначає Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, затверджений Наказом Держспоживстандарту України 28.10.2010 № 487, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 року за № 183/18921 (надалі - Технічний регламент).
Вимоги Технічного регламенту поширюються на маркування (етикетування) розфасованих продуктів харчування, що реалізуються кінцевому споживачу через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладам ресторанного господарства (ресторанам, їдальням, лікарням та іншим аналогічним закладам).
Для окремих видів розфасованих харчових продуктів відповідними актами законодавства, а в разі їх відсутності - нормативними документами можуть установлюватися додаткові вимоги до їх маркування, крім тих, що передбачені цим Технічним регламентом (пункт 2 Технічного регламенту).
Пунктом 3 Технічного регламенту визначено, що маркування - усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів.
Згідно з пунктом 6 Технічного регламенту вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.
У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.
Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію: 1) назву харчового продукту; 2) склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників); 3) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру; 4) часові характеристики придатності харчового продукту; 5) умови зберігання харчового продукту; 6) умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання; 7) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера; 8) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник; 9) номер партії виробництва; 10) інформацію про наявність чи відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів (визначається чинним законодавством); 11) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні; 12) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичної цінності (калорійності), вираженої в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту; 13) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні; 14) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).
Крім того, маркування може містити рекомендації до застосування, якщо за їх відсутності споживач не зможе відповідним чином використовувати продукт харчування.
Відповідно до пункту 33 Технічних умов нормативно-правовими актами визначаються детальні правила щодо способу, у який зазначається вся або окрема обов'язкова інформація в маркуванні, перерахована в пункті 6 цього Технічного регламенту, за умови інформування споживача у місцях реалізації харчових продуктів, які: реалізуються кінцевому споживачу або в закладах ресторанного господарства без розфасовки; розфасовуються в торговельних приміщеннях на вимогу споживача на місці їх реалізації; розфасовуються безпосередньо перед їх реалізацією.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. Закону України «Про стандартизацію», нормативний документ - це документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як «стандарт», «кодекс усталеної практики» та «технічні умови»; стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.
Загальні правила та поняття необхідної інформації про харчові продукти, яка повинна наноситись на споживчу тару, встановлені ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів», який поширюється на харчові продукти вітчизняного та закордонного виробництва, що розфасовані у споживчу тару, які реалізують на території України через оптову або роздрібну торгівельну мережу, а також закладами ресторанного господарства, що безпосередньо пов'язані з обслуговуванням споживачів. Вимоги цього стандарту треба враховувати підприємствам торгівлі під час розфасовування продуктів із метою їх подальшого продажу споживачам. Інформацію передбачену вимогами цього стандарту, для харчових продуктів, які потребують подальшого фасування або пакування їх для безпосереднього продажу через роздрібну торгівельну мережу, надає продавець.
Згідно з пунктами 3.9, 3.19 ДСТУ 4518:2008 маркування харчового продукту - це опис, призначений для того, щоб проінформувати споживача щодо харчових якостей харчового продукту; споживче маркування - маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів провадження з нею під час споживання, а також рекламує продукцію (ДСТУ 2887).
За положеннями розділу 4 ДСТУ 4518:2008 маркування продукту має бути чітким та зручним для сприйняття. Виробник (продавець) зобов'язаний своєчасно подавати споживачу інформацію про харчові продукти. Інформація для споживача повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору продукту та носити правдиві відомості щодо продукту. Інформацію для споживача необхідно подавати безпосередньо на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші разом з харчовим продуктом у вигляді тексту, умовних позначень в т.ч. штрихованого кодування та рисунківрисунків з урахуванням способу нанесення інформації, прийнятого для певного виду продуктів.
У підпункті 5.6.2.1 розділу 5.6 ДСТУ 4518:2008 викладені загальні вимоги до змісту інформації на споживчій тарі для м'яса і м'ясних продуктів: назва продукту; категорія вгодованості, сорт; назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробник, пакувальника, експортера, імпортера; товарний знак виробника; номінальна маса нетто (г або кг), допустиме відхилення від маси нетто (%); склад продукту; харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (в разі їх застосування); енергетична цінність (в кДЖ та Ккал) на 100 г продукту; харчова (поживна) цінність на 100 г продукту; умови зберігання (температурний режим, відносна вологість); строк придатності (число, місяць, рік); номер партії виробництва; позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт; штрихований код; інформація щодо сертифікації. Додаткові вимоги до змісту інформації для ковбасних виробів і продуктів з м'яса передбачені у підпункті 5.6.2.2 розділу 5.6 ДСТУ 4518:2008: вид продукції, запаковано під вакуумом (за наявності вакууму в упаковці), дата виготовлення (число, місяць, рік). На ковбасні вироби у штучній оболонці інформацію частково або повністю дозволяється наносити безпосередньо на оболонку.
Вимоги до маркування ковбас варених, сосисок, сардельок, хлібів м'ясних викладені у ДСТУ 4436:2005, ДСТУ 4591:2005.
Згідно ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови», ДСТУ 4435:2005 «Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови», ДСТУ 4591:2005 «Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови», інформація щодо харчової та енергетичної цінності продукції наводиться в маркуванні шляхом зазначення: масова частка %: білок, г., не менше ніж; жир, г., не більше ніж.
Згідно таблиці 2 «Фізико - хімічні показники ковбасних виробів» пункту 5.1.3 ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови», затвердженого Держспоживстандартом України від 15 липня 2005 р. №175, та таблиці К.1. додатку К технологічної інструкції до вказаного ДСТУ, масова частка та жиру у відповідних виробах зазначається у відсотках та з позначенням «не менше ніж»/«не більше ніж».
Крім того, п. п. 8.3., 8,4., розділу 8 «Маркування» зазначеного ДСТУ передбачено вимоги до оформлення пакувальних одиниць розфасованих ковбасних виробів та маркованих оболонок вказаної продукції, які передбачають нанесення інформації щодо поживної цінності продукції, яка розраховується виробником відповідно до певної рецептури, згідно якої виготовлено продукцію, з метою саме зазначення масових часток білка та жиру у відсотках з позначенням не менше ніж/не більше ніж відповідно.
У роз'яснення Інституту продовольчих ресурсів, викладених у листі від 08.02.2014 р. №51-1747 (а.с. 17), вказано, що згідно з вимогами державних стандартів України на м'ясну продукцію на оболонку, етикетку пакованих одиниць і транспортної тари наносять інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) 100 г. ковбасних виробів а саме: білок, г, не менше ніж, жир, г не більше ніж. Ці дані інформаційні (розрахункові) і в кожній партії ковбаси можуть бути відхилення: для білка в сторону збільшення, для жиру - в сторону зменшення.
Вищезазначена форма наведення інформаційних даних обумовлена наступним: м'ясна сировина для виготовлення ковбасних виробів жилується за сортами із встановленням граничного допустимого вмісту жирової тканини у відповідних відсотках, який відповідно до того чи іншого виду м'яса є змінним. Зазначене підтверджується змістом пункту 3.1. розділу 3 Технологічної інструкції по обвалюванню та жилуванню м'яса. Тобто, рецептура ковбасних виробів багатокомпонентна, а м'ясна сировина знежилована має граничні відхилення, наприклад, свинина знежилована напівжирна містить жирової тканини від 30 % до 50 %, свинина знежилована жирна від 50 % до 85 %. Саме тому не є можливим вказати чітко вміст жиру та відповідного білка в готових виробах, адже ці показники в м'ясній сировині можуть коливатися, що передбачено схемою її сортування.
Вміст білка, жиру не відноситься до характеристик безпечності. Ці величини несуть інформацію тільки про поживну цінність продукту.
На підставі викладеного, суд звертає увагу на те, що м'ясна сировина не може мати постійного значення харчової цінності і виготовлена з такої сировини продукція кожен раз буде мати різне значення харчової цінності залежно від показників харчової цінності самої сировини. Дане унеможливлює зазначення на пакувальних одиницях розфасованих ковбасних виробів та маркованих оболонках вказаної продукції точної інформації про поживну цінність, тобто точну кількість білків та жирів у ста грамах того чи іншого ковбасного виробу.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що інформаційні дані зазначені на етикетці ковбасних виробів про кількість білків та жирів у встановлених одиницях виміру (грамах) із зазначенням їх граничних показників («не більше»/«не менше»), повністю відповідають вимогам діючого законодавства.
Щодо порушень, викладених у п. 1, п. 22 - 25 акту перевірки, а саме, невідповідності (яйце куряче столове) не відповідає вимогам ДСТУ 5028:2008 наявність забруднення шкаралупи яйця пометом та залишками корму та наявності в упаковці снігу та льоду більше допустимих норм, суд зазначає наступне.
Зі змісту акту перевірки та оскаржуваної постанови вбачається, що штрафні санкції було накладено на позивача на підставі застосування органолептичного дослідження якості товару безпосередньо під час перевірки.
Судом встановлено, що у позивача наявні відповідні документи на підтвердження якості продукції, а саме, копія декларації № 428 від 14.05.2014 року виробника ПАТ «Кросс-п/ф «Зоря» (яйце куряче харчове столове з датою виготовлення 12-14.05.2014 року та терміном зберігання 25 днів) та копія ветеринарного свідоцтва № 202284 від 14.05.2014 року; копія декларації виробника ПП «АСС» №76 від 22.02.2014 року «креветка варено-морожена глазурована неочищена», копія декларації (свідоцтво) виробника про якість продукції з риби, інших водних ресурсів та ікри № 46 від 13.03.2014 року та копія декларації виробника про відповідність ТОВ «Альбатрос СІ Фуд» та якісне посвідчення на заморожені продукти №23 від 29.01.2014 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що доказом підтвердження реалізації продукції, що не відповідають нормативним документам може бути лише відповідні висновки експертизи, які у матеріалах справи відсутні. '
Крім того, нормативні документи, на підставі яких виготовлено ту чи іншу продукцію, можуть містити вимоги до органолептичних показників такої продукції (характеристики та норми), відповідно до яких допускається наявність тих - чи інших відхилень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваної постанови.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 122, 128, 160 - 162, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет»- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 0133 від 05.06.2014 року про накладення штрафу в сумі 16723 грн. 98 коп., винесену Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.09.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді М.В. Дєєв М.В.Дєєв Т.С.Журавель