27 травня 2014 р. Справа № 804/3139/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василівни
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду направлено справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод», в якому позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню у розмірі 43 512,78 грн..
На обґрунтування позову відділення Фонду зазначило, що всупереч вимогам статей 19, 20 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2960-IV «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Товариство не забезпечило працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатило вчасно за це адміністративно-господарські санкції.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача. Відповідно до ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, установленого статтею 19 цього Закону, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у вказаній кількості вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частини перша і п'ята статті 19 Закону).
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України від 1 березня 1991 року N 803-XII "Про зайнятість населення" (чинного на час виникнення спірних відносин) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до вимог частини першої статті 20 Закону N 875-XII підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в залежності від кількості робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, і не зайнятих ними.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Судом встановлено, що у 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві відповідача складала 55 осіб, у зв'язку з чим наказами від 30.12.2008 р. № 219 і № 220 по ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» створено і призначена комісія про проведення атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою 10-ПІ зазначено про два робочі місця, призначених для працевлаштування інвалідів.
При цьому, згідно відповідей Ленінського районного центру зайнятості від 27.10.2010 року №01-1511 та від 10.11.2010 року за №1427 відповідач протягом 2009 року надавав звіти про наявність вакансій, у тому числі для осіб з обмеженими можливостями, що також підтверджується звітами за формою 3-ПН, однак відповідач зазначав про одну особу інваліда, в тому числі згідно зазначених відповідей центру зайнятості на підприємство працевлаштований один безробітний з обмеженими можливостями протягом 2009 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємством не в повному обсязі виконано вимоги законодавства щодо працевлаштування інвалідів та вжиття ним усіх залежних від нього заходів для їх заповнення.
З урахуванням викладеного вище, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод» (код ЄДРПОУ 05496661) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 25005978) адміністративно-господарські санкції у розмірі 21 147 (двадцять одна тисяча сто сорок сім) гривень 27 коп..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський вуглекислотний завод» (код ЄДРПОУ 05496661) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 25005978) пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкції у розмірі 609 (шістсот дев'ять) гривень 24 коп..
В іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко