м. Вінниця
25 вересня 2014 р. Справа № 802/3051/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
секретаря судового засідання: Боровської Т.А.
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача: Сорокіна В.Ю.
третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до: інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Туроператор Ільтур"
про: визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Туроператор Ільтур" про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 06.08.2014р.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Окремо зазначили, що ОСОБА_1 у спірних правовідносинах діяла як туристичний агент, від імені, в інтересах та за рахунок туроператора ТОВ "Туроператор Ільтур", отже, фактично вона є посередником між туроператором та туристом, а не безпосереднім надавачем туристичних послуг, відтак, не може нести відповідальність, яка передбачена ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" саме щодо виконавця робіт (надавача послуг). Крім того, позивачем як турагентом повністю виконано перед туристом всі обов'язки, передбачені законом та договором. Водночас порушення, на які посилається орган контролю в акті перевірки від 29.07.2014р., допущені не з його вини, а з вини туроператора ТОВ "Туроператор Ільтур", на що прямо вказують умови як Агентського договору № 15.01.2014р. за № 352, укладеного із ТОВ "Туроператор Ільтур", так і Договору № 80 на туристичне обслуговування від 10.06.2014р., укладеного з туристом ОСОБА_1
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи. Додатково зазначив, що позивачем допущено порушення п. 2.1.3 договору № 80 від 10.06.2014р., оскільки у заявці на бронювання туристичних послуг термін подорожі зазначено 21.06.2014р.-01.07.2014р., а в дійсності бронювання туристичних послуг було здійснено у термін 21.06.2014р.-23.06.2014р.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник третьої особи ТОВ "Туроператор Ільтур" в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, та надавши їм правову оцінку, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради, ідентифікаційний код НОМЕР_1, та здійснює турагентську діяльність на підставі ліцензії серії НОМЕР_2 (а.с. 29-30).
На підставі направлення на проведення перевірки № 1122 від 29.07.2014р., посадовою особою інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1, результат якої відображено в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 29.07.2014р. за № 1099. Відповідно до якого, встановлено недотримання п. 2.1.3 договору на туристичне обслуговування № 80 від 10.06.2014р., що є порушенням ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" (а.с. 12-14).
В подальшому, відповідачем прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" за № 93 від 06.08.2014р., згідно з яким, до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 64190,00 грн.
Оскільки у вказаній постанові зафіксовано порушення, що не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо її скасування.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про туризм», учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є:
туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.
Частиною 8 статті 20 Закону України "Про туризм" передбачено, що туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм", туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків визначених цим законом.
Права і обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2014р. між ТОВ "Туроператор "Ільтур" (далі - туроператор) та ФОП ОСОБА_1 (далі - турагент) укладено Агентський договір № 352 (а.с. 17-20).
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору турагент від імені, за дорученням та за рахунок туроператора за винагороду надає посередницькі послуги з реалізації туристичних послуг тур оператора шляхом укладення договорів.
Пунктами 2.1.3, 2.1.4 Договору передбачено обов'язок туроператора приймати, обробляти і підтверджувати заявки турагента на туристичні послуги. У разі неможливості підтвердження заявку на бронювання, інформувати про це турагента і надати по можливості альтернативний варіант туристичного продукту (туристичних послуг). Крім того, туроператор зобов'язаний своєчасно інформувати турагента про всі зміни, умови продажу та вартості туристичних послуг.
Пунктом 2.1.6 Договору визначено, що у випадку неможливості виконання обов'язків по наданню туристичного обслуговування, туроператор зобов'язаний негайно, як тільки йому стане про це відомо, повідомити турагента, для узгодження останнім із туристом рішень про зміну умов відповідного договору (в тому числі, але не обмежуючись, зміни тривалості маршруту туру, класу обслуговування, зміни вартості замовлених туристичних послуг тощо) чи розірвання такого договору із туристом з наступним поверненням грошових коштів, якщо такі вже були передані туристу в якості оплати вартості туристичного обслуговування.
Згідно з п. 2.2.1 Договору, турагент здійснює реалізацію туристичних послуг відповідно до вимог цього Договору та українського законодавства, доводить до відома туриста достовірну та повну інформацію про пропоновані послуги.
Положення п. 6.4.1. Договору визначають, що туроператор несе відповідальність за надання повного і якісного обслуговування туристів, згідно раніше обумовлених туристичних послуг та категорії обслуговування на рівні стандартів, встановлених у країні перебування. У випадку ненадання повного/часткового обслуговування по замовленому туру, туроператор повертає повну вартість ненаданих послуг.
Також судом встановлено, що 10.06.2014р. між ФОП ОСОБА_1 як турагентом, що діє від імені та в інтересах ТОВ "Туроператор Ільтур", який є туроператором, та ОСОБА_4 як туристом, укладено Договір № 80 на туристичне обслуговування (а.с. 15-16).
Загальна вартість туристичних послуг, замовлених туристом складає 64190,00 грн., що визначено п. 6.1. Договору.
Як свідчать матеріали справи, третьою особою ОСОБА_4 було замовлено у ТОВ "Туроператор Ільтур" туристичний продукт - туристичну подорож до Туреччини в період 21.06.2014р.-01.07.2014р. авіатранспортом.
У таких правовідносинах ФОП ОСОБА_1 фактично виступила посередником між туроператором ТОВ "Туроператор Ільтур", який надає туристичні послуги, та туристом ОСОБА_4, яка такі послуги замовляє.
На виконання умов Договору № 80, ОСОБА_4 здійснила оплату вартості туру. Кошти, сплачені ним за туристичний продукт, перераховані позивачем туроператору в день їх отримання, що підтверджується квитанціями на суму 28868,79 грн. від 18.06.2014р. та на суму 32672,9 грн. від 19.06.2014р., отримувачем за якими є ТОВ "Туроператор Ільтур" (а.с. 24).
В подальшому туроператор ТОВ "Туроператор Ільтур" підтвердив заявку турагента ФОП ОСОБА_1 та надав ваучери на відпочинок у готелі, медичні страхівки та інформаційні листи відповідно до умов Договору № 80 на туристичне обслуговування від 10.06.2014р. (а.с. 58-61).
Однак, по прибуттю до місця відпочинку туристу ОСОБА_4 було відмовлено у розміщенні в готелі через те, що туроператором не оплачено готельних послуг. Як стверджує позивач, після багато численних телефонних розмов з туроператором, до готелю її поселили лише на три дні. За решту відпочинку турист доплатив додаткові кошти.
На підставі зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів судом встановлено, що організацію замовленого ОСОБА_4 туристичного продукту не було забезпечено з вини туроператора ТОВ "Туроператор Ільтур". При цьому позивачем ФОП ОСОБА_1 як турагентом було вжито усіх передбачених договором дій, спрямованих на забезпечення туриста туристичними послугами.
З огляду на викладене та виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про туризм", суд приходить до переконання, що саме ТОВ "Туроператор Ільтур", як туроператор у спірних правовідносинах, має нести відповідальність за невиконання зобов'язань по організації туристичного продукту для третьої особи ОСОБА_4
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів", органи Держспоживінспекції України мають право накладати на суб'єктів господарювання стягнення, передбачені статтею 23 цього закону.
В силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за змістом вищевказаної норми закону відповідальність несе виконавець робіт (надавач послуг), яким порушено умови договору із споживачем.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Як вже зазначалося раніше, надавачем туристичних послуг за Договором № 80 від 10.06.2014р. на туристичне обслуговування був туроператор ТОВ "Туроператор "Ільтур", тоді як турагент ФОП ОСОБА_1 у відносинах між туроператором і туристом ОСОБА_4 виступав посередником і здійснював посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператора.
Відтак, на переконання суду, Інспекцією помилково позивача ототожнено з виконавцем туристичних послуг, а отже неправомірно притягнуто до відповідальності на підставі ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспекції у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області № 93 від 06.08.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович