Справа № 599/1471/14-а
Іменем України
06 жовтня 2014 року
Суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г., розглянувши у письмовому провадженні в місті Зборові справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову серії АА2 №535581 від 18 вересня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладення 500 грн. штрафу. Заявлені вимоги мотивовано тим, що він правил дорожнього руху не порушував, тобто не вчиняв адміністративного проступку, а оскаржувана постанова є неправомірною і винесена з порушенням КУпАП, оскільки під'їжджаючи до регульованого світлофором перехрестя водій здійснив поворот на ліво і не порушуючи будь-яких правил дорожнього руху включивши перед тим світловий сигнал повороту здійснив маневр.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до вимог ч.4 ст.122 КАС України, особа яка бере участь в справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області у судове засідання не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з цим, у відповідності до ст.128 ч.6 КАС України, вважаю за можливе постановити рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін, розглянувши її у письмовому провадженні.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, встановлено такі факти:
Згідно з ч.1, ч.2, ч.6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідачем доказів правомірності постанови та заперечень на позов не подано.
Стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 № 535581 від 18 вересня 2014 року з якої слідує, що він 18 вересня 2014 року у м. Тернополі по вул.С.Бандери керуючи автомобілем „Пежо" державний номерний знак НОМЕР_1 повертаючи ліворуч на регульованому перехресті не надав дорогу пішоходу.
У відповідності до п. 8.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №136 від 06.03.2013 р. регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Крім цього, п.п. «а» 8.7.3. ПДР України «зелений» сигнал світлофора - дозволяє рух, п.п. 16.5. ПДР України у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід та п.п 16.8. ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З оскаржуваної постанови слідує, що інспектор вимоги закону не виконав. При винесенні постанови не врахував докази передбачені ст.251 КУпАП та обставини визначені у ст.280 КУпАП. Постанова містить лише фабулу адміністративного проступку без посилання на докази. У ній не дано оцінку доказам, в порядку ст.252 КУпАП, тобто вона не має жодного мотивування. Також, не спростовано пояснення позивача надані на місці його складання. Крім цього, у постанові не зазначено обставин передбачених статтями 33-35 КУпАП, які необхідно враховувати при накладенні стягнення. Отже, оскаржувана постанова за змістом не відповідає ст.283 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Належних доказів, які б підтверджували вину позивача у порушенні Правил дорожнього руху і вчиненні адміністративного проступку немає. За таких обставин постанову необхідно скасувати, справу провадженням закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 122, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 128, 158-163, 171-2, 186 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АА2 № 149881 від 14 вересня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладення 500 грн. штрафу, провадження у справі закрити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя копія З оригіналом вірно:
Суддя Зборівського
районного суду В. Г. Чорна