06.10.2014
336/4120/14-ц
2/336/2093/14
м. Запоріжжя 6 жовтня 2014 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Чернишовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду із своїм вищезгаданим позовом.
В заяві вказує, що згідно до свідоцтва про право власності на житло від 1993 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини вказаної квартири, спадкоємцями після його смерті стала його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 - позивач по справі.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом - кожному по ? частини вказаної квартири.
ОСОБА_3 стала власницею ? частин спірної квартири, а позивач став власником ? частини квартири.
Однак, як вказує позивач, він та його мати після отримання свідоцтва про право на спадщину не зареєстрували своє право власності на отримане спадкове нерухоме майно.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, після її смерті залишилась спадщина у вигляді ? частин квартири та автомобіль марки «ВАЗ-21063», 1990 р.в.
Після її смерті єдиним спадкоємцем за законом є позивач по справі, який у встанволений законом строк звернувся із відповідною заявою до нотаріальної контори.
Отримати свідоцтва про право на спадщину позивач не має можливості у зв'язку із тим, що свого часу померлою ОСОБА_3 не було проведено державну реєстрацію нерухомого майна у вигляді частини спірної квартири, яка їй належала.
У звязку із вказаним позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та право власності на автомобіль марки «ВАЗ-21063», 1990 р.в., двигун № НОМЕР_1, держномер НОМЕР_2.
В судове засідання сторони не явилися, позивач просив справу розглядати без його участі, в т.ч. і заочно.
В порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд ухвалив розглянути справу заочно.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно до свідоцтва № 136 про право власності на житло від 04.03.1993 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.
Після його смерті спадкодавця відкрилась спадщина у вигляді ? частини вказаної квартири. Єдиними спадкоємцями майна померлого стали його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1, про що слідує із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.04.1998 року держаним нотаріусом П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори Чирва Л.А. за р. № 5-509.
Натомість, після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємці не зареєстрували своє право власності на отримане спадкове нерухоме майно.
Але ч.2 ст. 548 ЦК України в ред. 1963 року встановлює, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що слідує із свідоцтва про її смерть.
Після смерті названого спадкодавця відкрилась спадщина у вигляді 3/4 частини спірної квартири та автомобіля марки «ВАЗ 21063», 1990 р.в., яка належала спадкодавцеві згідно відповідного свідоцтва про реєстрацію від 24.04.1998 року.
Єдиним спадкоємцем майна померлої став її син ОСОБА_1, який у встановлений законом строк - 1 лютого 2011 року - звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Факт родинного споріднення вказаних осіб підтверджується відповідними свідоцтвами та сторонами не оспорювався.
Отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості у зв'язку із тим, що свого часу після смерті батька позивача не було проведено державну реєстрацію нерухомого майна - спірної квартири, що залишилася у спадок. З цієї підстави нотаріусом позивачу і було відмовлено у вчиненні відповідної дії, про що вбачається із постанови від 11.05.2013 року.
При цьому судом не встановлено інших спадкоємців які б вчинили дії, що свідчать про прийняття ними спадщини, через що позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину.
Ст. 1218 ЦК України вказує на те, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже, з викладеного суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що після смерті спадкодавців єдиним спадкоємцем спірного майна і є позивач.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 384, 1216, 1218, 1233-1235, 1268-1275 ЦК, ст.ст. 3, 10, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та після смерті ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль «ВАЗ 21063», 1990 року випуску, кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_1, держномер НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П.В. Зарютін