06.10.2014
спр. 336/3852/14-ц
пр.2/336/1989/2014
6 жовтня 2014 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Чернишовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом концерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, за яким зазначає, що він у період з лютого 2011 року по листопад 2013 року надав відповідачам послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 10 637,51 гривень, проте боржники не здійснювали належно оплату за надані послуги.
Станом на 01.11.2013 року відповідачі здійснили оплату за надані послуги на суму 9131,18 грн., отже загальна сума боргу становить 1506,33 грн.
Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача наполягла на позові за вищевказаними підставами, а відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на позов заперечили, вказуючи на те, що сторони не мають жодних ні договірних, ні інших правовідносин з приводу надання та споживання житлово-комунальних послуг, сторона позивача не надала суду належних доказів на підтвердження виконання нею вказаних у позові робіт та їх обсягу, у 2011 році у вищевказаній квартирі мешкало 3 особи, а не 6-ть, як про це заявляє позивач та неправомірно надає при цьому конфіденційну інформацію про відповідачів. Крім того, ОСОБА_1 просив суд застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Так, п.1.3 рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 р. "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг" у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено концерн "МТМ" в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж концерну "МТМ".
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За вимогами ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у встановлені строки.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у період з лютого 2011 року по листопад 2013 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у приміщення місця проживання відповідачів, зареєстрованого у встановленому законом порядку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 10 637,51 гривень.
Вказане відповідає положенням ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими, зокрема, встановлено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Проте відповідачі на порушення вимог ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України не в повному обсязі здійснювали оплату за надані послуги, бо з урахуванням частково погашеної суми боргу у розмірі 9131,18 гривень, заборгованість на 01.11.2013 року становить 1506,33 гривень.
Вказане достовірно підтверджується розрахунком суми позову (розрахунком з нарахувань та оплат за послуги по опаленню та ГВС) за період з лютого 2011 року по листопад 2013 року, алгоритмом названого нарахування та довідкою МКП «Основаніє» про вищевказану адресу місця проживання відповідачів, зареєстровану у встановленому законом порядку.
Надані стороною позивача відомості про відповідачів узгоджуються із положеннями ч.2 ст. 11 Закону України «Про інформацію».
Отже, названий розмір заборгованості достовірно підтверджено, на його спростування сторона відповідачів доказів суду не подавала.
П.18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, передбачено, що плата за надані послуги вноситься щомісячно.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у встановлений строк.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача законними та обґрунтованими.
При цьому суд враховує, що сторона відповідачів, заперечуючи на позов з вище перелічених підстав, не надала суду належних, допустимих та переконливих доказів, а її посилання на акт ЄРЦ ВРЕЖО № 10 від 07.03.2012 року, на думку суду, є безпідставними, оскільки такий акт не відповідає положенням пп. 1) п. 29 вищеназваних Правил, за якими споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність. Натомість, судом встановлено, що відповідачі із відповідною заявою у період з лютого 2011 року по листопад 2013 року до позивача і не зверталися.
Ст.256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Ст.257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідачів дійсно існує заборгованість за послуги, надані ще у лютому 2011 року, а позивач з позовом у цій справі звернувся до суду у травні 2014 року.
Натомість, з розрахунку суми позову (заборгованості за надані послуги) вбачається, що відповідачі частково сплачували за борг, що утворювався.
За ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Таким чином після переривання перебіг позовної давності починався заново, отже, він не був порушений позивачем при зверненні до суду із позовом у цій справі.
При цьому суд також бере до уваги і той факт, що позивач ще у грудні 2013 року звертався до суду із заявою про видачу відповідного судового наказу, тобто, захищаючи порушене право, звертався до суду із відповідними вимогами ще в кінці 2013 року, коли і не минуло і трьох років від початку утворення суми боргу.
В порядку ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає солідарному стягненню з відповідачів і відповідний судовий збір.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 541, 714 ЦК України, ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 3, 10, 11, 30, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з на користь концерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя заборгованність за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у загальній сумі 1506,33 гривень та судовий збір у сумі 243,60 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П.В. Зарютін