Справа № 333/7318/14-к
Пр. №1-в/333/420/14
Іменем України
06.10.2014 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника медичної установи ОСОБА_4 ,
лікаря психіатра ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши матеріали подання за заявою головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 про продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_8 , 1957 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
16.09.2014 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло подання за заявою головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 про продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_8 .
В поданні зазначено, що ОСОБА_8 з 05.07.2012 року знаходиться на диспансерному обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради з діагнозом: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, помірно-виражений дефект особистості».
Страждає психічним захворюванням з 1988 року, неодноразово лікувалася стаціонарно.
У клінічній картині захворювання переважають маячні ідеї переслідування, відношення, отруєння, та маячні ідеї ревнощів. Буває збудженою та агресивною до оточуючих. Критика до свого стану відсутня.
15.11.2005 року скоїла тяжке правопорушення, нанесла ножове поранення у груди співмешканцю своєї старшої дочки. Після проведення судово-медичної психіатричної експертизи визнана такою , що неосудна.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2006 року були прийняті міри примусового медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню з суровим типом нагляду. Знаходилася на стаціонарному лікуванні в Українській психіатричній лікарні з суровим типом нагляду з 05.05.2006 року.
Постановою Червоногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2011 року була змінена міра медичного характеру на подальше перебування у психіатричній лікарні зі звичайним типом нагляду.
09.08.2011 року хвора була переведена в КУ «Обласна Клінічна Психіатрична Лікарня» ЗОР.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2012 року було змінено примусове стаціонарне лікування у психіатричній лікарні з загальним типом нагляду на амбулаторну психіатричну допомогу у примусовому порядку.
Неодноразово рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя примусова міра медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку продовжувалася, в останнє - 16.04.2014 року.
За останні 6 місяців хвора ОСОБА_9 відвідувалася та оглядалася дільничним лікарем-психіатром на дому. Підтримуючу терапію не приймає, продовжує вживати алкогольні напої. У зв'язку із формуванням дефекту критика до хвороби та скоєного правопорушення відсутня. Періоди стабілізації стану неякісні, у зв'язку з чим відмічаються часті загострення з агресією по відношенню до рідних.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів ОСОБА_8 , 1957 року народження страждає на тяжкий психічний розлад, ухиляється від відвідування дільничного психіатра та лікування, періодично вживає алкогольні напої, періоди стабілізації стану неякісні, у зв'язку з чим відмічаються часті загострення з агресією по відношенню до рідних, являє собою активний тип соціальної небезпеки, тому потребує продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В судовому засіданні представник лікарні та лікар психіатр подання підтримали та просили суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Прокурор та захисник проти задоволення подання не заперечували.
Згідно ст. 512 КПК України участь ОСОБА_8 у судовому засіданні визнана судом необов'язковою.
Суд, заслухавши лікаря психіатра, думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали подання, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 з 05.07.2012 року знаходиться на диспансерному обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради з діагнозом: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, помірно-виражений дефект особистості».
Страждає психічним захворюванням з 1988 року, неодноразово лікувалася стаціонарно.
У клінічній картині захворювання переважають маячні ідеї переслідування, відношення, отруєння, та маячні ідеї ревнощів. Буває збудженою та агресивною до оточуючих. Критика до свого стану відсутня.
15.11.2005 року скоїла тяжке правопорушення, нанесла ножове поранення у груди співмешканцю своєї старшої дочки. Після проведення судово-медичної психіатричної експертизи визнана такою , що неосудна.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2006 року були прийняті міри примусового медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню з суровим типом нагляду. Знаходилася на стаціонарному лікуванні в Українській психіатричній лікарні з суровим типом нагляду з 05.05.2006 року.
Постановою Червоногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2011 року була змінена міра медичного характеру на подальше перебування у психіатричній лікарні зі звичайним типом нагляду.
09.08.2011 року хвора була переведена в КУ «Обласна Клінічна Психіатрична Лікарня» ЗОР.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2012 року було змінено примусове стаціонарне лікування у психіатричній лікарні з загальним типом нагляду на амбулаторну психіатричну допомогу у примусовому порядку.
Неодноразово рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя примусова міра медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку продовжувалася, в останнє - 16.04.2014 року.
За останні 6 місяців хвора ОСОБА_9 відвідувалася та оглядалася дільничним лікарем-психіатром на дому. Підтримуючу терапію не приймає, продовжує вживати алкогольні напої. У зв'язку із формуванням дефекту критика до хвороби та скоєного правопорушення відсутня. Періоди стабілізації стану неякісні, у зв'язку з чим відмічаються часті загострення з агресією по відношенню до рідних.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів ОСОБА_8 , 1957 року народження страждає на тяжкий психічний розлад, ухиляється від відвідування дільничного психіатра та лікування, періодично вживає алкогольні напої, періоди стабілізації стану неякісні, у зв'язку з чим відмічаються часті загострення з агресією по відношенню до рідних, являє собою активний тип соціальної небезпеки, тому потребує продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 95 КК України продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне подання задовольнити та продовжити примусову міру медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_8 .
Керуючись ст.ст. 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 95 КК України, ст.ст. 512, 514 КПК України, -
Подання головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 про продовження примусової міри медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити примусову міру медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_8 , 1957 р.н.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області впродовж семи днів з моменту її проголошення.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя ОСОБА_1