Справа № 265/6064/14-ц
Провадження № 2/265/2486/14
06 жовтня 2014 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Скоробогатько Г. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, непрацездатної дружини та додаткових витрат на дитину, -
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, непрацездатної дружини та додаткових витрат на дитину. В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що 26 квітня 2013 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем, під час якого народився ІНФОРМАЦІЯ_4 спільний син, ОСОБА_3. У теперішній час вона спільно із відповідачем не мешкає, тому син перебуває на її утриманні. Натомість відповідач не надає їй матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_3. У той же час спільна дитина має низку захворювань, що обумовлює її відповідне лікування та харчування. Вона не працює, бо перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Оскільки дитина мешкає разом із нею, то вона понесла додаткові витрати на лікування, на харчування та придбання належних та необхідних дитині меблів та взуття. На підставі переліченого просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини від доходів відповідача щомісячно до повноліття ОСОБА_3. Також просила суд до досягнення сином трьох років стягувати з відповідача аліменти на її утримання на її користь в розмірі 1/6 частини від доходів останнього щомісячно. Позивачка просила з відповідача також стягнути понесені нею додаткові витрати на харчування, на лікування та утримання дитини в сумі 13341,42 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 на задоволенні заявлених нею позовних вимог наполягала, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, та просила суд задовольнити позов повністю. При цьому зазначала, що їй необхідно щонайменше відшкодувати відповідачем витрати, понесені нею на придбання ортопедичного взуття дитині для її лікування в сумі 6239 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_2, частково заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказував, що він погоджується повністю сплачувати на користь позивачки на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/3 частки від заробітку до досягнення дитиною повноліття, погоджується на стягнення з нього аліментів в розмірі 1/6 частки на утримання ОСОБА_1 до досягнення ОСОБА_3 трьох років. Однак відповідач не погоджується з вимогами про стягнення з нього додаткових витрат на утримання ОСОБА_3, вказуючи, що він також ніс суттєві матеріальні витрати на сина за час спільного проживання з позивачкою. Дадав при цьому, що він мешкав разом із ОСОБА_1 до вересня 2014 року.
Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.
Суд встановив, що за свідоцтвом про шлюб, виданим 26 квітня 2013 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 119 від 26 квітня 2013 року, ОСОБА_2 одружився із ОСОБА_1, після чого дружині було присвоєно прізвище - ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про народження, виданого Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області, актовий запис № 942 від 6 листопада 2013 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, батьками якого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Відповідно до відомостей, що містяться у виписках з амбулаторної карти ОСОБА_3 вбачається, що дитина страждає на двосторонню косолапість та пренатальну енцефалопатію з окорухливими порушеннями, що свідчить про необхідність постійного нагляду дитини та лікування в ортопеда та невролога.
З наданих суду копій квитанцій на придбання спеціального харчування та лікування дитині, ОСОБА_3, вбачається, що позивачкою було витрачено на ліки - 3980,60 грн., на лікування - 4172,90 грн., на харчування - 1395,92 грн., на дитячу мебель - 3792 грн., що загалом складає 13341,42 грн.
Також в судовому засіданні позивачкою було надано копії квитанцій та накладних про придбання нею ортопедичного взуття ОСОБА_3 на загальну суму 6239 грн.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі за текстом рішення - СК) батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі ч. 2 ст. 84 СК дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 80 СК аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
На підставі того, що відповідач повністю визнав позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та непрацездатної дружини, таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
За таких обставин суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Зважаючи на наведене, суд дійшов того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини до досягнення ОСОБА_3 трьох років підлягають задоволенню, тобто стягненню в розмірі 1/6 частки від доходів відповідача щомісячно.
Згідно до ст. 185 СК той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину в рівній мірі несуть обидва з батьків, сторін по справі, а також враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини з відповідача частково, а саме в розмірі 6239 грн.
На підставі переліченого та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, непрацездатної дружини та додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, працюючого складальником вагонів ПАТ «МК «Азовсталь», який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 9 вересня 2014 року та до повноліття дитини, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, працюючого складальником вагонів ПАТ «МК «Азовсталь», який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 9 вересня 2014 року та до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, працюючого складальником вагонів ПАТ «МК «Азовсталь», який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, додаткові витрати на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в сумі 6239 (шість тисяч двісті тридцять девять) грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя