Справа: № 810/3723/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
02 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
пр-к апелянта Судакевич А.О.
пр-к позивача Колесник К.А.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» звернулося в суд з позовом, в якому просило (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог):
визнати протиправними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача, результати якої оформлено актом від 29 квітня 2014 року № 199/22-03/30021475 «Про неможливість проведення зустрічної звірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Сібол» за січень 2014 року;
зобов'язання відповідача вилучити з ІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту від 29 квітня 2014 року № 199/22-03/30021475.
Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2014 року у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Сібол» за січень 2014 року відповідачем складено акт перевірки № 199/22-03/30021475.
Податковим органом встановлено, що податкову звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що посадові особи ТОВ «Енергоконсалт» відсутні за податковою адресою.
Вказаною звіркою зафіксовано відсутність у позивача об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за січень 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено перевірку позивача не на підставі та не у межах, визначених Податковим кодексом України.
Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.
Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України , податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно норми пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідно до вимог абзацу 4 п. 73.3 ст. 73 ПК України, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (далі -Порядок).
Відповідно до п. п. 2-4 Порядку - зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
Пунктом 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені та затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків
Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
В зразку «акт про неможливість проведення зустрічної звірки», який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для проведення зустрічної звірки є акт від 03 квітня 2014 року № 1011/26-55-22-07/37265968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сібол» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за січень - лютий 2014 р.» отриманого від ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.
29 квітня 2014 року головними державними ревізорами - інспекторами відповідача з метою вручення запиту від 25 квітня 2014 року № 4412/10/22-323 здійснено виїзд на податкову адресу позивача, а саме: Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 52 та встановлено відсутність його посадових осіб за вказаною адресою.
У цей же день відповідачем складено акт № 122/22-03 про неможливість вручення запиту про надання пояснень та первинних документів посадовим особам позивача у зв'язку з їх відсутністю за податковою адресою та акт № 199/22 03/30021175.
Однак, відповідачем фактично зустрічної звірки позивача не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.
Разом з тим, у акті № 199/22 03/30021175 контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, також зазначено, що останнім не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Сібол» за січень 2014 року .
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що в даному випадку відповідні висновки та відповідну інформацію може містити лише акт, складений за наслідками проведення документальної невиїзної позапланової перевірки.
Дії відповідача, що були спрямовані на проведення зустрічної звірки, фактично спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, які без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення перевірки ТОВ «Енергоконсалт» здійснені з порушенням вимог визначених Податковим кодексом України.
Крім того, проведений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Щодо іншої частини позовних вимог, то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Відповідачем в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано обставин внесення до електронної бази автоматизованої інформації системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» інформації, що міститься в спірному акта, а тому колегія суддів вважає, що позовна вимога про її вилучення з електронних інформаційних систем також підлягає задоволенню.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 06.10.14 р.
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.