"30" вересня 2014 р.Справа № 5/162/09
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: В.В. Лашина
суддів:О.Ю. Аленіна, О.Л.Воронюка
при секретарі Щербатюку О.В.
Склад колегії суддів змінено розпорядженням в.о. голови суду №629 від 29.09.2014р.
За участю представників сторін:
Від Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"
Ліквідатор - Дубровний М.О.; посвідчення НОМЕР_1 від 08.07.2013р.
Інші представники учасників провадження в судове засідання не з'явилися.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 р.
у справі №5/162/09
кредитори:
1. Приватне підприємство "Укр-Нива";
2. Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області;
3. Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк";
банкрут: Приватне підприємство "ОРИОН-НИВА";
ліквідатор: Дубровний Михайло Олександрович
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05 червня 2009 року за заявою Приватного підприємства «ОРИОН-НИВА» було порушено провадження у справі про банкрутство останнього за ознаками статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. (в подальшому - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Миколаївської області від 16.06.2009 р. боржника було визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.
24 січня 2014 року від ліквідатора ПП «ОРИОН-НИВА» Дубровного М.О. надійшло клопотання про припинення обтяжень нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області віл 25.02.2014 р. (суддя Давченко Т.М.) зазначене клопотання було задоволено.
Скасовано всі обмеження, обтяження та арешти, накладені на будь-яке майно ПП "ОРИОН-НИВА", в тому числі: припинено обтяження нерухомого майна банкрута: заборона на нерухоме майно, зареєстрована 28.08.2007 р. за № 5556473 на підставі договору іпотеки, 746, 28.08.2007 р., заборона № 105, де об'єктом обтяження є нежитловий об'єкт, адреса: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1а, номер РПВН:2723539, власником якого є ПП "ОРИОН-НИВА"; - припинено обтяження нерухомого майна ПП "ОРИОН-НИВА": іпотека, реєстраційний номер обтяження 5559836, зареєстроване 28.08.2007 р. на підставі договору іпотеки, 746, 28.08.2007р., де об'єктом обтяження є нежитловий об'єкт, адреса: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1а, номер РПВН:2723539, іпотекодержатель: Закрите акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", код: 14282829, Донецька обл., м. Донецьк. вул. Університетська, буд. 2а, майновий поручитель: ПП "ОРИОН-НИВА". Зобов'язано Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївській області внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи щодо припинення обтяжень нерухомого майна та іпотеки ПП "ОРИОН-НИВА". Уповноважено ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дубровного М.О. на здійснення всіх необхідних дій, пов'язаних із припиненням заборони на нерухоме майно та іпотеки, в тому числі підписувати заяви, запити, подавати їх до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, складати та підписувати необхідні для отримання інформаційної довідки документи, отримувати від Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області інформаційну довідку.
Не погодившись з цією ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки в порушення ст. 43 ГПК України клопотання арбітражного керуючого розглянуто судом без дослідження усіх суттєвих обставин справ, господарський суд не надав належної правової оцінки документам, що підтверджують статус ПАТ "ПУМБ" в якості заставного кредитора у справі про банкрутство ПП "ОРИОН-НИВА" та порушення його прав при знятті обтяжень у вигляді заборони на відчуження іпотечного нерухомого майна. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не було враховано факту обтяження з 2007 року нерухомого майна банкрута іпотекою відповідно до умов договору від 28.08.2007 р. та пріоритетного права ПАТ "ПУМБ" на іпотечне майно, яке передбачено ст. ст. 3, 12, 33 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 572, 589, 590 Цивільного кодексу України та ст. ст. 14, 26, 31 Закону про банкрутство, а також неодноразового порушення ліквідатором вимог закону.
Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Дубровний М.О. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014р. без змін, з мотивів викладених в поясненнях.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 липня 2007 року між ЗАТ "Перший український міжнародний банк" та банкрутом був укладений договір, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 733-70 від 23.08.2007 р., укладеного між ЗАТ "Перший український міжнародний банк" та ТОВ "Ікар", ПП "ОРИОН-НИВА" виступило майновим поручителем та передало в іпотеку банку нежитловий об'єкт, загальною площею 8716,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-А.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.07.2009 р. по справі № 12/204/09 позов ЗАТ "Перший український міжнародний банк" (правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ") задоволено, звернуто стягнення на майно ПП "Орион-Нива", а саме нежитловий об'єкт, загальною площею 8716,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-А.
В ході виконання своїх обов'язків ліквідатора арбітражним керуючим було отримано інформаційну довідку з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно № 14280981, з якої вбачається наявність заборони на нерухоме майно, зареєстрованої 28.08.2007 р. за № 5556473 на підставі договору іпотеки, 746, 28.08.2007 р., де об'єктом обтяження є нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1а, номер РПВН 2723539, власником якого є ПП «ОРИОН-НИВА».
Також ліквідатором було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру іпотек № 14280699, з якої вбачається наявність обтяження, а саме іпотеки, реєстраційний номер обтяження 5559836, зареєстровано 28.08.2007 р. на підставі договору іпотеки, 746, 28.08.2007 р., де об'єктом обтяження є нежитловий об'єкт, адреса: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Морехідна, будинок 1а, номер РПВН.2723539. Іпотекодержатель: ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Майновий поручитель ПП «ОРИОН-НИВА».
Виносячи оскаржувану ухвалу про задоволення клопотання ліквідатора, місцевий господарський суд, виходячи з приписів ст. 23 Закону про банкрутство, дійшов до висновку, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права.
Доводи ПАТ "ПУМБ", що зводяться в цілому вказуванням про пріоритетність Закону України "Про іпотеку", зазначенням про порушення його прав як іпотекодержателя неправомірним скасуванням обтяжень у вигляді заборони відчуження іпотечного майна, колегія суддів вважає помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частиною другою статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Отже, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України, що відображено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання.
Водночас, після визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури діють правила, визначені спеціальним Законом про банкрутство.
Так, статтею 25 Закону про банкрутство визначені повноваження ліквідатора, який з дня свого призначення, зокрема, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Частиною другою згаданої норми встановлено, що майно банкрута, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відтак, після визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора саме на нього покладається функція щодо розпорядження та реалізації виявленого в ході ліквідаційної процедури майна, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси.
З метою виконання ліквідатором належним чином покладених на нього функцій, у тому числі з реалізації майна банкрута, законодавець передбачив у якості наслідків визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, а також недопущення накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута (ч. 1 ст. 23 згаданого закону). При цьому вказані наслідки наступають безумовно та незалежно від наявності про це заяви, клопотання або заперечення сторони чи іншого учасника провадження у справі про банкрутство.
Аналогічна правова позиція відображена в численних судових рішеннях Вищого господарського суду України (постанови ВГСУ від 03 липня 2013 року справа № 29/5005/6896/2011, від 15 травня 2013 року справа № 42/132б; від 05 червня 2014 року справа № 04/5026/1450/2012 та інші), що вказує на єдину судову практику зі спірного питання.
Враховуючи те, що оскільки перебування майна в іпотеці обмежує права щодо розпорядження цим майном, є видом обтяження відповідно до норм ст.ст. 575, 586, 587 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про іпотеку", ст. 17 Закону України "Про заставу", а відповідно і обмежує ліквідатора у виконанні покладених на нього функцій та обов'язків у ліквідаційній процедурі, висновок суду першої інстанції щодо звільнення належного банкруту майна з-під арештів, заборон та інших обмежень щодо розпорядження майном є правомірним.
Твердження скаржника про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків не може слугувати підставою для скасування судового рішення, винесеного з питання обґрунтованого зняття обтяжень в процедурі банкрутства.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 р. по справі № 5/162/09 - без змін.
Повний текст складено 03.10.14р.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя О.Л. Воронюк