Номер провадження 2/754/303/14
Справа №754/4579/13-ц
Іменем України
25.07.2014 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
при секретарі Яресмус - Байсановій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, зобов'язання не чинити перешкоди,
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3, в якому просила: вселити її в квартиру АДРЕСА_1, надати в володіння та користування ОСОБА_1 на сім»ю з 4 осіб кімнату 18 метрів; встановити порядок користування даною квартирою, виділивши їй в користування кімнату площею 18 кв.м. та зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди в користуванні виділеною кімнатою та підсобними приміщеннями квартири; зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати додатково встановлені двері на коридорі без дозволу ЖЕК, яке перешкоджає квартирою АДРЕСА_1. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона є власником ? частини квартири АДРЕСА_1, однак, відповідачка, перешкоджає їй в користуванні житлом, в квартиру не пускає, замки змінила, встановила металеві двері. Посилаючись на вищевикладене позивачка просила позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити.
3-тя особа: ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення вимог позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, додатково пояснив, що саме дії позивача призвели до неможливості мирного врегулювання спору та неможливості майбутнього спільного проживання.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що протягом тривалого часу між сторонами існує конфлікт, щодо визначення права власності на квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25 червня 2012 року було визнано, крім іншого право власності ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_1. (а.с.28-40)
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2013 року було залишено без змін рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25 червня 2012 року в частині права власності ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Зважаючи на викладене суд вважає необхідним захистити порушені права позивача на користування власністю - квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення позивача в дану квартиру.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вона має дві ізольовані кімнати, площею 18 кв.м. та 11,8 кв.м., а загальна житлова площа квартири складає 29,8 квадратних метри (а.с.12-13)
Відповідно до частки в спільній частковій власності на долю позивачів припадає по 14,9 квадратних метри житлової плащі квартири.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 2 п.6 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» від 14.10.1991р. №7 роз'яснив, що у разі виділу частки будинку неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленим приміщенням (квартири, кімнати) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (коридор, кухня тощо) можуть бути залишені у загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування житловими приміщеннями може бути встановлений і між учасниками спільної сумісної власності.
Враховуючи, що площа кімнати, яку позивач просить виділити їй в користування - 18 кв.м., є більшою за площу, що припадає на її частку у праві власності на квартиру, а жила кімната, яка б відповідала вказаній частці, у квартирі відсутня, то виділення їй в користування вказаної кімнати, а відповідачу - кімнату 11,8 кв.м не порушуватиме права позивача та відповідача, адже квартира залишається у спільній частковій власності сторін. Оскільки частки співвласників у спірній квартирі є ідеальними, то кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно, тобто право кожного із співвласників поширюється на квартиру в цілому, а не на певну її частину тому визначення порядку користування який запропонувала позивач не буде порушувати права та інтереси сторін.
Також матеріали справи свідчать про те, що у сторін по справі відсутня взаємна згода на здійснення права спільної часткової власності та неможливість у добровільному порядку встановити порядок володіння і користування спільним майном, а також право позивача на судовий захист, встановлення судовим рішенням порядку користування квартирою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вимога позову про надання у володіння та користування ОСОБА_1 на сім»ю з 4 осіб кімнату 18 кв.м. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як зазначено вище сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, по ? частині кожна.
Протягом судового розгляду стороною позивач не було обґрунтовано дану вимогу, доказів на підтвердження даної вимоги як в частині підстав надання у володіння кімнати площею 18 кв.м. позивачу так і в частині надання її у володіння та користування на сім»ю з 4 осіб.
Вимога позову про зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати додатково встановлені двері на коридорі без дозволу ЖЕК, яке перешкоджає квартирою АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Протягом судового розгляду представник позивача категорично заперечував факт причетності його довірителя - ОСОБА_2 до встановлення металевих дверей, які перешкоджають доступу до квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, наголошуючи, що дані металеві двері були встановлені до придбання ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1.
Позивачка протягом судового розгляду надавала суперечливі пояснення з приводу причетності/не причетності ОСОБА_2 до встановлення вищевказаних дверей.
Відповідно до п.3 Правил користування приміщеннями житлових будинків власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Протягом судового розгляду позивачем не була надано доказів, які б свідчили про вчинення перешкод відповідачем позивачу в користування квартирою саме шляхом встановлення металевих дверей.
Також, протягом судового розгляду позивачем не була надано доказів, які б свідчили про можливе існування перешкод позивачу в користуванні кімнатою 18 кв.м. на майбутнє. Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства в судовому порядку підлягають захисту порушені, оспорюванні або не визнані права.
На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судовий збір в розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 88, 179, 202, 209, 212, 218, 224 ЦПК України, ст. 317, 321, 358 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом виділення в користування ОСОБА_1 кімнату площею 18 квадратних метрів. Залишивши у спільному користуванні кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: