ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 вересня 2014 року 13:44 № 826/10963/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 11 997 497,11 грн
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 11 997 497,11 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі № 826/10963/14 та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 20 серпня 2014 року адміністративну праву № 826/10963/14 призначено до розгляду в судовому засіданні 15 вересня 2014 року, яке відкладалось до 23 вересня 2014 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2011 року № 0001201704.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи заперечення тим, що акт перевірки, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, не є носієм доказової бази, сума ПДФО розрахована посадовими особами позивача під час здійснення перевірки всупереч способу, передбаченому чинним законодавством, а тому є незаконною.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2011 року, наказу ДПА у м. Києві від 28 квітня 2011 року № 283, наказ ДПІ в Солом'янському районі м. Києва № 562/17-4, № 563/17-4 564/17-4, № 565/174 від 06 травня 2011 року та у відповідності з вимогами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що діяв на момент виникнення спірних відносин, посадовими особами позивача здійснено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 19 травня 2011 року № 5964/17-4-2447612204.
Ні підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001201704, яким відповідачу в порушення вимог п.п. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.11.1992 року № 13-92 збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на суму 11997497,11 грн.
Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до абз.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 оскаржено його в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 25 вересня 2012 року, у задоволенні позову суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 до ДПІ в Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Таким чином, рішення в адміністративній справі № 2а-16504/11/2670 набрало законної сили 25 вересня 2012 року.
У відповідності із положеннями ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
У зв'язку з несплатою податкового боргу, на виконання ст. 59, п. 89.3 ст. 89 ПК України, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві з урахуванням норм ст. 45, 68 ПК України було направлено на податкову адресу відповідача податкову вимогу № 1944-25 від 24.04.2014 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 24.04.2014 року № 449/26-58-25-01-23, які отримана відповідачем 19.05.2014 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Податкова вимога в адміністративному чи судовому порядку оскаржена не була. Сума заборгованості, визначена у такій податковій вимозі, відповідачем також сплачена не була.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 3 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Станом на час розгляду справи по суті, податковий борг відповідачем не сплачено, та такий борг існує більше шестидесяти днів за дати надіслання відповідачу податкової вимоги.
Згідно вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 11997497,11 грн.
Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
З огляду на встановлені у справі обставини, які свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001201704 на день постановлення рішення у даній справі в силу положень ч.5 ст.254 КАС України не є скасованим, рішення у справі 2а-16504/11/2670 набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про стягнення зобов'язання, визначеного цим податковим повідомленням-рішенням.
Виходячи з положень законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та встановлених у справі обставин, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 11 997 497,11 грн. (одинадцять мільйонів дев'ятсот дев'яносто сім тисяч чотириста дев'яносто сім грн. 11 коп.) на бюджетний рахунок № 33119341700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 11010500).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник