Справа № 607/4588/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М.
Провадження № 22-ц/789/1029/14 Доповідач - Дикун С.І.
Категорія - 44
29 вересня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Дикун С.І.
суддів - Щавурська Н. Б., Бершадська Г. В.,
при секретарі - Коваль О.І.
з участю сторін - з участю - апелянта ОСОБА_1, представника позивача Онишкевич О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 липня 2014 року по справі за позовом Тернопільського національного економічного університету до ОСОБА_1, за участю третьої особи Тернопільської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 липня 2014 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме кімнатою НОМЕР_1 студентського гуртожитку №3 Тернопільського національного економічного університету (далі - ТНЕУ) за адресою АДРЕСА_1
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування вимог посилалась на те, що судом не враховано, що вона не проживає у гуртожитку більше шести місяців з поважних причин: через створені позивачем нестерпні умови для проживання - поселення студентів у сусідні кімнати гуртожитку, а також у зв'язку з відмовою позивача переселити її в інший гуртожиток сімейного типу.
У судовому засіданні апелянт підтримала вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача апеляційну скаргу заперечила, рішення суду вважає законним та обгрунтованим.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом установлено, що студентський гуртожиток №3 по вул.Львівській, 3, у м.Тернополі, належить на правах оперативного управління ТНЕУ; зареєстрований за державою в особі Міністерства освіти і науки України, що стверджується витягом про державну реєстрацію прав № 33965669 від 26 квітня 2012 року.
ОСОБА_1 в установленому порядку була поселена у спірну кімнату в гуртожитку і з 1987 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 березня 2012 року, що набрало законної сили та є виконаним, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано ТНЕУ надати можливість ОСОБА_1 вільного доступу до кімнати НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 з метою проживання у вказаній кімнаті та зобов'язати ТНЕУ видати перепустку встановленого взірця ОСОБА_1 для вільного доступу до кімнати НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 з метою проживання у вказаній кімнаті. У задоволенні зустрічного позову ТНЕУ до ОСОБА_1 про виселення з кімнати студентського гуртожитку із наданням кімнати в іншому студентському гуртожитку до закінчення навчального року відмовлено.
Як вбачається з актів №179 від 25.12.2012р., №1.07/13 від 02.07.2013р., №03.08/13 від 05.08.2013р., №7.09/13 від 04.09.2013р., №8.10/13 від 03.10.2013р., №11.11/13 від 06.11.2013р., №19.12/13 від 09.12.2013р., №27.12/13 від 26.12.2013р., №1.01/14 від 10.01.2014р. відповідачка із липня 2012 року у спірному житлі не проживає, про що остання не заперечила.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно із ст.ст. 6, 127 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватись для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 затверджене Примірне положення про гуртожитки, яким відповідно до ст. 131 ЖК України визначається порядок користування гуртожитком, зокрема, можливість збереження права користування жилою площею у гуртожитку при тимчасовій відсутності деяких категорій громадян (п. 13 Примірного положення).
Разом з тим, а також відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ст. ст. 71, 72 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутньою особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа (за відсутності підстав для виселення).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що відповідачка, зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_1 більше шести місяців не проживає у вказаному жилому приміщенні без поважних причин, а тому є підстави для визнання її такою, що втратила право на користування спірним приміщенням, з підстав, передбачених ст.ст. 71,72 ЖК України.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду, як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Доводи апелянта, що вона не проживає в гуртожитку з поважних причин, оскільки їй створюються нестерпні умови для проживання шляхом поселення в сусідні кімнати студентів, не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 1.2 «Положення про студентський гуртожиток ТНЕУ», затвердженого рішенням Вченої ради ТНЕУ від 13.02.2008 «студентські гуртожитки ТНЕУ призначені для проживання на період навчання іногородніх студентів, слухачів, курсантів, асистентів-стажистів, інтернів, клінічних ординаторів, аспіратів, ад'юнктів, докторантів , а також студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умови відсутності в них іншого місця проживання». Згідно із п. 1.10 Положення, «працівники навчального закладу, як виняток, можуть бути поселені в студентський гуртожиток до закінчення навчального року лише за рішенням керівника вищого навчального закладу і за погодженням з студентського самоврядування та первинною організацією студентів».
З огляду на наведене, твердження апелянта, що позивачем створюються їй перешкоди у проживанні у спірному житлі - кімнаті студентського гуртожитку шляхом поселення у сусідні кімнати студентів є надуманими.
Крім того, доказів щодо звернень до позивача відносно неправомірної поведінки студентів - мешканців сусідніх кімнат, відповідачка не представила ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
Безпідставними вважає колегія суддів також посилання апелянта, що позивач має можливість переселити її в інший гуртожиток сімейного типу, де, зокрема, проживає свідок ОСОБА_4, однак ігнорує такі її вимоги з метою створення нестерпних умов проживання у спірному житлі. Зазначені доводи спростовуються довідкою ТНЕУ № 126.07/2415 від 15.09.2014 року, листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.11.2012 року №1/11-18269 згідно з якими гуртожитки ТНЕУ №1,2,3,4,5 є державною власністю, мають статус студентських гуртожитків. Вільні місця у даних гуртожитках відсутні.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319, 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун