Справа № 603/112/14-к
Провадження № 1-кп/603/19/2014
"24" липня 2014 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Монастириська Тернопільської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210140000285 від 27 грудня 2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, працюючого різноробочим «Колиба Вілла Парк» м. Івано-Франківськ, освіти середньої, в силу ст. 89 не судимого,
у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
26 листопада 2013 року у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення крадіжки курей із приміщення господарського призначення ОСОБА_6 , що знаходиться в селі Міжгір'я Монастириського району Тернопільської області.
Так реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4 26 листопада 2013 року близько 21:00 год. діючи умисно, бажаючи заволодіти неналежним йому майном і в подальшому його привласнити для використання в своїх потребах, тобто переслідуючи корисливі мотиви та мету, перелізши через паркан проник на подвір'я домоволодіння гр. ОСОБА_6 , яке розташоване в селі Міжгір'я Монастириського району Тернопільської області. Після чого, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до приміщення господарського призначення (курника) та відчинивши двері, які були зачинені на защіпку проник у вказане приміщення, звідки таємно викрав 5 курей вартістю 70 гривень за одну курку на загальну суму 350 гривень. Після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, 30 листопада 2013 року обвинувачений ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність, знову вирішив викрасти курей із господарського приміщення ОСОБА_6 . Так, реалізуючи свій злочинний намір 30 листопада близько 20:00 год. діючи умисно, бажаючи заволодіти неналежним йому майном і в подальшому його привласнити для використання в своїх потребах, тобто переслідуючи корисливі мотиви та мету, перелізши через паркан проник на подвір'я домоволодіння гр. ОСОБА_6 , яке розташоване в селі Міжгір'я Монастириського району Тернопільської області. Після чого, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до приміщення господарського призначення (курника) та відчинивши двері, які були зачинені на защіпку проник у вказане приміщення, звідки повторно таємно викрав 5 курей вартістю 70 гривень за одну курку на загальну суму 350 гривень. Після чого, з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Окрім цього, 17 грудня 2013 року обвинувачений ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність, у черговий раз вирішив викрасти курей із господарського приміщення ОСОБА_6 . Так, реалізуючи свій злочинний намір 17 грудня близько 20:30 год. діючи умисно, бажаючи заволодіти неналежним йому майном і в подальшому його привласнити для використання в своїх потребах, тобто переслідуючи корисливі мотиви та мету, перелізши через паркан проник на подвір'я домоволодіння гр. ОСОБА_6 , яке розташоване в селі Міжгір'я Монастириського району Тернопільської області. Після чого, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до приміщення господарського призначення (курника) та відчинивши двері, які були зачинені на защіпку проник у вказане приміщення, звідки повторно таємно викрав 6 курей вартістю 70 гривень за одну курку на загальну суму 420 гривень. Після чого, з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вищевказаних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 1120 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду та надав суду пояснення такого змісту.
З ціллю покращення матеріального становища він вирішив викрасти у сусідки ОСОБА_6 курей з метою їх продажу на ринку міста Івано-Франківськ. Так, реалізуючи цей задум, він 26 листопада 2013 року близько 21:00 год. взявши вдома сумку з полімерного матеріалу та ліхтарик пішов до домоволодіння гр. ОСОБА_6 , яке розташоване в селі Міжгір'я Монастириського району Тернопільської області. Після чого, перелізши через паркан проник на вказане домоволодіння та пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов до господарського приміщення в якому ОСОБА_6 утримує курей, відчинив вхідні двері до приміщення, які були зачинені на металевий гачок та зайшов до середини цього приміщення. В середині приміщення присвітивши ліхтариком почав ловити курей та складати їх до сумки. Після чого, таким самим шляхом вийшов з подвір'я та пішов додому. Всього ним було викрадено 5 курей. У такий самий спосіб ним було викрадено 30 листопада 2013 року близько 20:00 у потерпілої ОСОБА_7 ще 5 курей та 17 грудня 2013 року близько 20:30 - 6 курей. Обвинувачений ОСОБА_4 курей яких викрав продав на ринку міста Івано-Франківськ невідомим особам.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд дійшов висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до тяжких, особу винного, його молодий вік, посередню характеристику за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та відвернення потерпілій заподіяної злочином шкоди.
ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, є обставиною, що пом'якшує покарання.
При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховує цю пом'якшуючу покарання обставину, оскільки упродовж судового розгляду ОСОБА_4 визнавав вину в інкримінованому йому злочині, надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, обмірковуючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на певний строк ближче до нижчої межі санкції статті обвинувачення.
Водночас, з урахуванням пом'якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, та зважаючи на його молодий вік та відвернення заподіяної ним злочином шкоди, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.
Разом з тим, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п.п. 2-4 ст. 76 КК України обов'язки, що буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження ним нових злочинів.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати в кримінальному проваджені відсутні.
Доля речових доказів, які зберігається в камері зберігання речових доказів Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області, вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України. Зокрема, пір'я, схоже на куряче, яке знаходиться в сейф-пакеті № 0163912 слід знищити, оскільки воно не має жодної цінності та ніде не може бути використане. Сумку з полімерного матеріалу, що упакована у поліетиленовий пакет, суд вважає за необхідне конфіскувати, оскільки вона вважається знаряддям вчинення кримінального правопорушення та має певну цінність і може використовуватися за призначенням.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за якою засудити його до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.п. 2-4 ч. 1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речовий доказ :
- пір'я, схоже на куряче, яке знаходиться в сейф-пакеті № 0163912 та зберігається в камері зберігання речових доказів Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області - знищити;
- сумку з полімерного матеріалу, що упакована у поліетиленовий пакет і зберігається в камері зберігання речових доказів Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області - конфіскувати.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині вирок, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку. Учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні, вирок надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1