Ухвала від 01.10.2014 по справі 761/8943/14-а

Справа № 761/8943/14-а

Провадження №2-а/761/222/2014

УХВАЛА

іменем України

01 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушниками Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України Требушної О.Л., заступника начальника Ягодинської митниці Міндоходів - начальника управління боротьби з контрабандою та митних правопорушень Хомутнянського Віталія Володимировича про скасування постанови Державної митної служби України про порушення митних правил №2227/205000/2013 від 22.01.2013 року -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Требушної О.Л., як Головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушниками Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України (далі Управління Департаменту) про скасування постанови Державної митної служби України про порушення митних правил № 2227/205000/2013 від 22.01.2014 року. (підписаної заступником начальника Яготинської митниці Міндоходів начальника УБК та МП)

Позивач посилався на те, що 05.11.2013 року під час проведення спільних спеціальних заходів посадових осіб оперативно-аналітичного відділу Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушниками Ягодинської митниці Міндоходів був зупинений автомобіль, яким керував громадянин України ОСОБА_1.

22 січня 2014 року заступником начальника Ягодинської митниці Міндоходів - начальник управління боротьби з контрабандою та митних правопорушень Хомутянським В.В. розглянуто матеріали справи про порушення митних правил №2227/20500/2013 відносно ОСОБА_1, якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8.500 грн.. Постанова в справі про порушення митних правил №2227/20500/2013 була складена на підставі протоколу про порушення митних правил №2227/20500/2013 від 31.12.2013 року.

03 березня 2014 року Головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушниками Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України Требушна О.Л. перевірила в зв'язку зі скаргою ОСОБА_1 законність та обґрунтованість постанови Ягодинської Митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року у справі про порушення митних правил №2227/20500/2013, постанова була залишена без змін.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з посиланням на наступне.

Оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил №2227/20500/2013 була складена на підставі протоколу про порушення митних Правил №2227/20500/2013 від 31.12.2013 року. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статті 466 МК України. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Тому він вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

У оспореній постанові не прийняті до уваги ч.4 ст.255 МК про завершення митного оформлення, ст. 4 МК про визначення термінів, а саме у ч.І: п.23 ст. 4 МК, про те, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, п.25) митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення; ст.112 МК про завершення митного режиму тимчасового ввезення.

Окрім того, питання тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів врегульовано положеннями Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, ратифікованої Законом від 24.03.2004 № 1661-IV. Зазначеним додатком до Конвенції встановлено пільги, якими користуються особи при тимчасовому ввезенні транспортних засобів, що полягають у звільненні від ввізного мита і податків та незастосуванні ввізних обмежень чи заборон економічного характеру. А також у цих Положеннях визначено поняття «транспортні засоби», а також «транспортні засоби комерційного використання» під які підпадає даний автомобіль, що також не було враховано відповідачем.

Позивач використовував транспортний засіб в комерційних цілях так як працює агентом на фірмі WO Trust OU Reg. № 1 1988374 та впроваджує програмне забезпечення в комп'ютерні технології, що підтверджує: Посвідчення про відрядження закріплене штампом WO Trust OU Reg. № 11988374, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, Агентський договір №06/08/2013/-1 від 06.08.2013 року, закріплене штампом WO Trust OU Reg. № 11988374.

Виходячи з вище наведеного, порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, немає, так як були належно виконанні всі митні формальності, при перетині кордону в напрямку України, тому позивач просив скасувати постанову № 2227/20500/2013 від 22 січня 2013 2014 року у справі про порушення ОСОБА_1 митних правил. Провадження по справі закрити відповідно до ст. 531 Митного Кодексу України, у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.

У запереченнях Ягодинськой митниці Міндоходів (а.с.49) йдеться про те, що оспорена Постанова про порушення митних правил за ч.3 с.470 МК України прийнята із дотриманням ст.467 цього Кодексу. Так, посилання позивача на те, що ввезений ним його автомобіль «Мерседес» р.н. НОМЕР_2 є транспортним комерційним засобом і його переміщення через кордон здійснено у режимі тимчасового ввезення, при цьому ним були виконані всі формальності при перетині кордону (а.с. 50 курсив) не відповідають дійсності. Так, встановлених законодавством України та Конвенціями про міжнародні договори з цих питань визнання автотранспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови :

- або його використання для платного перевезення осіб;

- або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів.

При цьому зазначені умови мають бути підтверджено відповідно:

- у першому випадку білетно-обліковою документацією;

- у другому випадку товаротранспортними документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною.

При цьому громадянин може в'їжджати в Україну на автотранспортному засобі комерційного використання зі звільненням від оподаткування за умови, що транспортний засіб є власністю юридичної особи, зареєстрованої на території іншої держави та використовується у комерційних цілях.

Пільги у оподаткуванні митними платежами при тимчасовому ввезенні транспортних засобів можуть застосовуватись виключно для автотранспортного засобу комерційного використання.

Посилання позивача на займану ним посаду та місце роботи (агент на закордонній фірмі) відповідач вважає не є підставою для визначення автомобіля Мерседес автотранспортним засобом комерційного використання.

Це має бути підтверджено здійсненням ним на користь фірми саме певної діяльності, тобто використання автотранспортного засобу фірми або для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів.

Між тим, під час переміщення ОСОБА_1 автомобіля «Мерседес» р.н. НОМЕР_2 документів, які б підтверджували використання автомобіля або для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів надано не було.

До того ж за даними АСМО «Інспектор-2006» цей автомобіль 08.08.2013 року був ввезений на митну територію України позивачем у режимі системи транзит.

За вимогами ч.1 ст.381 МК передбачені умови надання дозволу на ввезення транспортних засобів через митну територію України.

Тому відповідач просив у позові відмовити.

У процесі розгляду справи заявлено клопотання відповідачем (а.с.45) про передачу справи за підсудністю за місцем знаходження посадової особи, якою прийнято рішення, яке оскаржується.

Ухвалою суду від 11.08.2014 року (а.с.61) вирішення клопотання про заміну відповідача та направлення справи за підсудністю за місцем знаходження Ягодинської митниці відкладено для повторного виклику осіб, що не з'явились.

Позивач в судове засідання 11.08.2014 року не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, заяв про участь у розгляді справи не надала, документально не підтверджує поважності причин її неявки (а.с.58).

В судове засідання 01.10.2014 року позивач повторно не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, заяв про участь у розгляді справи не надала, документально не підтверджує поважності причин її неявки.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, судові повістки надіслані позивачу ОСОБА_1 на зазначену в позовній заяві адресу: АДРЕСА_1, проте зворотне повідомлення повернулося з його підписом інша адреса позивача суду ним не повідомлялась.

Згідно ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Позивач не уточнив свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, тому повістки були надіслані на останню відому судові адресу: АДРЕСА_1.

Суд вважає, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, тому позовну заяву ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушниками Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України Требушної О.Л. про скасування постанови Державної митної служби України про порушення митних правил №2227/205000/2013 від 22.01.2013 року, слід залишити без розгляду з підстав п. 4 ч.1 ст. 155 КАС України, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із зазначеним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 155 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушниками Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України Требушної О.Л., заступника начальника Ягодинської митниці Міндоходів - начальника управління боротьби з контрабандою та митних правопорушень Хомутнянського Віталія Володимировича про скасування постанови Державної митної служби України про порушення митних правил №2227/205000/2013 від 22.01.2013 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя: О.Ф. Малинников.

Попередній документ
40755719
Наступний документ
40755721
Інформація про рішення:
№ рішення: 40755720
№ справи: 761/8943/14-а
Дата рішення: 01.10.2014
Дата публікації: 08.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо: