24 вересня 2014 р. Справа № 79423/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В. та Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 27 грудня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести доплату щорічної разової допомоги до 05 травня, як учаснику війни,-
Позивач 19.10.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести доплату щорічної разової допомоги до 05 травня, як учаснику війни, за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій.
Вимоги мотивовані тим, що має статус учасника війни, тому має право на таку допомогу згідно із ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В порушення положень вказаного Закону у 2011 році управління виплатило допомогу в значно меншому розмірі ніж це передбачено Законом.
Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 27 грудня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації про виплату недоплаченої разової допомоги учаснику війни. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5-го травня як учаснику війни за 2011 рік відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком із застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та фактично виплаченої суми.
Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову якою в позові відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст. 183-2 цього Кодексу.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач має статус учасника війни, що підтверджується копією відповідного посвідченням та відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 17-1 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» статтю 14 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію статті 14 Закону № 3551-XII, відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам війни має становити три мінімальних пенсій за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2011 році Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинявся та не змінювався, тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст. 14 цього Закону.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору щодо виплати допомоги до 5 травня у 2010 році необхідно керуватися Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, виплата щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік для учасників війни повинна становити три мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що правильно встановлено судом першої інстанції.
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п. 1 ч. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Мостиського районного суду Львівської області від 27 грудня 2011 року у адміністративній справі №2а-1170/2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль