29 вересня 2014 р. Справа № 876/6632/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в справі за заявою Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання виконавчого листа №2а-2710/10/1970 від 29.03.2013 року таким, що не підлягає виконанню у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення грошових коштів в дохід державного бюджету, -
02.06.2014 року Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», інституту, заявник) звернувся до адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого листа №2-а-2710/10/1970 від 29.03.2013 року про стягнення з ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в дохід Державного бюджету 427292,16 грн. таким, що не підлягає виконанню, по справі № 2а-2710/10/1970 (К/9991/77329/12).
Заява обґрунтована тим, що на сьогоднішній день усунута обставина, яка слугувала підставою ухвалення рішення Вищого адміністративного суду України № К/9991/77329/12 від 26.02.2013 щодо стягнення з ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в дохід Державного бюджету 427292,16 грн., а саме не оскарження законної вимоги ДФІ у Тернопільській області.
22.05.2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом по справі №10518/13 прийнято постанову, якою позов ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» задоволено повністю, визнано незаконною та скасовано пункт 2 обов'язкових вимог ДФІ №19-07-13-14/298 від 15.06.2010 року щодо стягнення в дохід Державного бюджету 427292,16 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року задоволено заяву ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", визнано виконавчий лист №2а-2710/10/1970, виданий Тернопільським окружним адміністративним судом 29.03.2013 р., таким, що не підлягає виконанню.
З даною ухвалою не погодилася Державна фінансова інспекція в Тернопільській області (далі - ДФІ в Тернопільській області) та подала апеляційну скаргу. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою й такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та матеріалах справи, тому просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник апеляції вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи справу, залишив поза увагою те, що залишений без виконання виконавчий лист видано на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 у справі № 2-а- 2710/10/1970, яка є чинною та обов'язковою для виконання.
Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.259 КАС України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
За правилами частини 4 вказаної статті суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого адміністративного суду України по справі №2а-2710/10/1970 (№К/9991/77329/12) від 26.02.2013 року задоволено касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області та зобов'язано стягнути з ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в дохід Державного бюджету 427292,16 грн.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що вимога ДФІ в Тернопільській області від 15.06.2010 року №19-07-13-14/298 відповідачем у встановленому порядку оскаржена не була, є обґрунтованою, а отже і такою, що підлягає обов'язковому виконанню.
Таким чином, обов'язок пo сплаті в дохід Державного бюджету 427292,16 грн. у боржника зумовлений п.2 обов'язкових вимог ДФІ в Тернопільській області від 15.06.2010 року №19-07-13-14/298 та встановлений постановою Вищого адміністративного суду України по справі №К/9991/77329/12 від 26.02.2013 року.
ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося з позовом до ДФІ в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування пункту 2 обов'язкових вимог №19-07-13-14/298 від 15.06.2010 року, у зв'язку з чим було відкрито провадження по адміністративній справі №819/598/13-а, за наслідками розгляду якої 10.07.2013 року Тернопільським окружним адміністративним судом відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року по справі №10518/13 за результатами розгляду апеляційної скарги ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі №818/598/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» задоволено повністю, визнано незаконною та скасовано пункт 2 обов'язкових вимог ДФІ в Тернопільській області №19-07-13-14/2988 від 15.06.2010 року.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у справі за позовом ДФІ в Тернопільській області до ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» є стягнення суми. Відповідно предметом доказування були обставини, з якими закон пов'язує відповідне стягнення, проте не правомірність вимоги ДФІ в Тернопільській області від 15.06.2010 №19-07-13-14/2988. Отже, в ухвалі суд касаційної інстанції не давав оцінки законності винесеної відповідачем вимоги про повернення коштів до Державного бюджету України.
Враховуючи факт скасування постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року п.2 обов'язкових вимог ДФІ в Тернопільській області від 15.06.2010 року №19-07-13-14/2988 обов'язок боржника по перерахуванню до Державного бюджету України 427292,16 грн. відсутній у зв'язку з його припиненням.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що встановлені обставини справи виключають вимогу щодо стягнення з боржника суми у розмірі 427292,16 грн. в дохід Державного бюджету України та дають підстави визнання виконавчого листа №2-а-2710/10/1970, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 29.03.2013 року, про стягнення з ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в дохід Державного бюджету України 427292,16 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно ухвалено судове рішення, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 2-а-2710/10/1970 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді І.М. Обрізко
Н.Г. Левицька