Справа: № 826/12208/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді : Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця» до Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення штрафу,-
Позивач в особі Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України, в якому просив скасувати постанову № 144 від 27.06.2013 р. про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, за якою на позивача накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.06.2013 під час здійснення оформлення пасажирського потягу № 5 (Південно-Західна залізниця) сполучення «Москва-Київ» в вагоні № 8 інспектором прикордонної служби старшим провідником Гладченко М.В. було виявлено перевезення пасажира ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без документів, які надають їй право на перетин державного кордону України та на в'їзд в Україну, про що було складено рапорт.
Крім того, у відношенні зазнаного правопорушення начальником відділення інспекторів прикордонної служби впс «Київ-пасажирський» старшим лейтенантом Ковальчук Ю.А. 17.06.2013 було складено рапорт.
Посадовими особами відповідача складено протокол № 920248 від 17.06.2013 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, де зафіксовано, що позивачем не виконано обов'язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира (пасажирів) документів, необхідних для в'їзду до держави прямування (транзиту), що призвело до перевезення через державний кордон України 17.06.2013 о 9:45 год. рейсом № 5 за маршрутом «Москва-Київ» у пункті контролю «Київ-пасажирський» без необхідних документів для в'їзду до держави прямування (транзиту) - України одного пасажира, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки Республіки Казахстан, документованої свідоцтвом про народження громадянки Республіки Казахстан НОМЕР_1, що не дає їй права на в'їзд до України.
За результатом розгляду справи про правопорушення відповідачем було винесено постанову № 144 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень(далі - постанова № 144), за якою на відповідача за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» було накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.
Не погоджуючись із постановою № 144, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, позивач звернувся до суду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України, визначаються Законом України «Про прикордонний контроль» від 5 листопада 2009 року N 1710-VI (із змінами і доповненнями).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про прикордонний контроль», процедура здійснення контролю іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну передбачає проведення перевірки паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства для перевірки виконання іноземцем або особою без громадянства вимог щодо строку перебування на території України.
Згідно ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства можуть в'їжджати в України за дійсними паспортними документами. Іноземці та особи без громадянства повинні одержати у встановленому порядку в'їзну візу.
Положенням статті 8 Закону України «Про прикордонний контроль» передбачено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Відповідно до статті 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт», перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.
За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи-підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі-перевізник), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу.
При цьому, перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про залізничний транспорт», перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку такого перевезення перевірити наявність у пасажира паспортного документа, що посвідчує особу пред'явника, або документа, що його замінює, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, зазначених у частині другій цієї статті, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Аналогічні вимоги передбачені також Технологією прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення, затвердженою спільним наказом Державної прикордонної служби України, Державної митної служби та Міністерства транспорту та зв'язку України №745/926/1032 від 06.10.2009 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.2009 р. №1036/17052.
Аналіз зазначених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що на перевізника при перевезенні пасажирів у міжнародному залізничному сполученні покладено обов'язок перевірити наявність у пасажира паспортного документа, що посвідчує особу пред'явника, або документа, що його замінює, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивача, як перевізника, правомірно було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, а саме: за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до спроби перевезення через державний кордон України одного пасажира без необхідних документів.
Таким чином, оскаржувана позивачем постанова про правопорушення, пов'язане зі здісненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 144 від 27.06.2013 р. про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, відповідачем була винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», Законом України «Про залізничний транспорт», а тому підстав для її скасування не вбачається.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 червня 2013 року у справі № К/9991/31846/12.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця»- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Повний текст ухвали виготовлено - 22.09.14р.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.