Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2462/14-к
Провадження №: 1-кп/332/206/14
Вирок
Іменем України
04 вересня 2014 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді: ОСОБА_1 ;
Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
при секретарі: ОСОБА_4 ;
за участю прокурора: ОСОБА_5 ;
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 1999 р.н., не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судимої 4.12.2013 року Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч.1 ст.121, ст.75 КК України до п'яти років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на один рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
19 лютого 2014 року, приблизно о 9 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за своїм місцем проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , під час сварки з ОСОБА_9 , виниклої на ґрунті раптово виниклих неприязненних стосунків, діючи навмисно, з метою вбивства, нанесла останній не менш п'яти ударів молотком по голові, спричинивши, згідно висновку експерта з судово-медичної експертизи № 924 від 24.3.2014 року: відкриту черепно-мозкову травму; відкритий перелом кісток склепіння черепу із центром на малому крилі клиноподібної кістки ліворуч; крововилив під твердою мозковою оболонкою над конвекситальній поверхні лобової, тім'яної і скроневої лівої півкулі головного мозку (обсягом до 50 см3); крововилив на базальній поверхні обох лобових часток; вогнища забоїв та руйнування речовини головного мозку в обох лобових і тім'яній частці лівої півкулі головного мозку; множині забиті рани лобної скроневої області ліворуч, лобно-тім'яної та тім'яно-скроневої області зліва; крововилив в м'яких тканинах голови, лобової і тім'яної потиличної області зліва; крововилив в м'яких тканинах голови, лобової і тім'яної потиличної області зліва, що кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілої, яка настала о 2 годині 50 хвилин 22.2.2014 року в КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги», таким чином вбивши ОСОБА_9 .
Допитана обвинувачена свою провину в інкримінованому правопорушенні не визнала, в скоєному не розкаялась, при цьому пояснила, що напередодні 18.2.2014 року разом з чоловіком та матір'ю ОСОБА_10 вживали спиртне. Близько 9 години 19.2.2014 року разом з чоловіком та матір'ю пішли до кафе «Стопочка», розташованому неподалік від дому, потерпіла ОСОБА_11 залишилася вдома. В «Стопочці» випили горілки, мати залишилася в кафе, а вона пішла проводжати на трамвайну зупинку чоловіка, якого визвали на роботу. Проводивши чоловіка, пішла додому. Повернувшись до квартири, побачила незакриті двері, хоча коли виодили з квартири, чоловік закривав двері на ключ. Ввійшовши до квартири, в кімнаті між двома диванами знайшла побиту ОСОБА_11 , яка була вся в крові, але в свідомості, й на запитання: «хто це з нею зробив ?», відповіла: « ОСОБА_12 », так вона називала свою доньку ОСОБА_10 . Після чого обвинувачена побігла до Заводського РВ ЗМУ ГУМВС, повідомила по те, що сталося.
Про те, що ОСОБА_11 могла вбити матір не вірить, хоча серед її знайомих немає ні «Ліль», ні «Люб».
Разом з тим, в раніше даних показах, від яких вона в подальшому відмовилась, пояснюючи, що оговорила себе, пояснювала суду, визнаючи вину, що в вечорі, напередодні, разом з матір'ю та чоловіком випили пляшку горілки і вона лягла спати. Вранці, випила пляшку пива і, разом з матір'ю та чоловіком пішли проводжати останнього. По дорозі зайшли в кафе де ще випили, мати залишилася в кафе, а вона проводивши чоловіка, повернулася додому. Вдома була тільки потерпіла, яка стояла біля дивану в кімнаті і, сказала на її адресу якусь образу. Потерпіла часто всіх кляла, коли було не по її, з-за чого постійно виникали свари. Почувши від потерпілої неприємне на свою адресу, вийшла в коридор, взяла молоток і стала наносити удари молотком потерпілій по голові, нанесла не менш п'яти ударів, після чого потерпіла впала на спину на підлогу, біля дивана. Коли наносила удари, не розуміла, що робить.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 - слідчий Заводського РВ ЗМУ ГУМВС, пояснив, що приблизно о 9.50-10 годині 19.2.2014 року, від чергового Заводського РВ ЗМУ отримав виклик, коли збиралася слідчо-оперативна група, бачив, як повз Заводського РО ЗМУ по напрямку від трамвайної колії в сторону четвертої міської лікарні, де й розташований будинок в квартирі, якого трапилася подія, пройшла п'яна жінка 55-60 років. Прибувши на місце події, в квартиру, розташовану на першому поверсі будинку поблизу Заводського РВ, побачив декілька жінок, серед яких були обвинувачена і п'яна жінка, яка проходила повз Заводського РВ, а на підлозі однієї з кімнат біля дивану сиділа стара жінка, близько 80 років. На дивані і на підлозі були сліди крові, лікарі надавали бабусі медичну допомогу - перев'язували голову з якої текла кров. При цьому обвинувачена заявляла, що її мати - п'яна жінка, побила бабусю молотком, який був на дзеркалі в коридорі. Через 10-15 хвилин, як вони прибули до місця пригоди (МП) прийшов чоловік обвинуваченої. Потерпілу перенесли до карети швидкої допомоги, де потерпіла сказала йому, що побила її онука - ОСОБА_14 . Потерпілу увезли, а він продовжив огляд ОСОБА_15 , під час якого п'яна жінка - донька потерпілої і мати обвинуваченої пояснила, що повернувшись до квартири побачила доньку і побиту матір. При огляді МП замок вхідної двері пошкоджень не мав.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 - лікар швидкої допомоги пояснив, що вранці 19.2.2014 року виїхав на виклик на АДРЕСА_1 , з заявою про травму голови. Про це повідомила обвинувачена, яка прийшла до лікарні і сказала, що її бабусю побила мати. Прибувши на виклик в квартиру де були потерпіла, сусідка, обвинувачена та її мати, яка перебувала в стані сильного алкогольного сп'яніння, потерпіла бабуся була з чисельними травмами волосистої частини голови. Від обвинуваченої був запах алкоголю, вона перебувала в збудженому стані постійно повторюючи, що бабусю побила молоком її мати. Надавши потерпілій допомогу, перенесли її до карети швидкої, де та сказала, що її побила донька. Весь час потерпіла була в ясній свідомості, доступна продуктивному контакту.
Допитана в якості свідка ОСОБА_17 - медсестра швидкої, підтвердила, що в складі медичної бригади вранці 19.2.2014 року приїхала на виклик де відбулася подія. В квартирі обвинувачена, перебуваючи в збудженому стані, бігала то до потерпілої то до матері, весь час «давлячи» на потерпілу, щоб та сказала, що її побила мати обвинуваченої, що потерпіла й підтверджувала, але опинившись в машині швидкої, де не було обвинуваченої, потерпіла сказала, що її побила онука (обвинувачена).
Допитана в якості свідка ОСОБА_18 - фельдшер бригади швидкої допомоги, підтвердила, що вранці 19.2.2014 року в складі бригади разом з лікарем Київським та медсестрою ОСОБА_19 , приїхали на виклик до квартири по АДРЕСА_3 , де на підлозі проміж ліжок, сиділа бабуся з окровавленою головою. В квартирі були сусідки, обвинувачена та її мати. Обвинувачена нервувала, декілька разів запитувала у бабусі «хто її побив - ОСОБА_20 ?», і коли та погоджувалася, звертала на це увагу присутніх. В машині швидкою бабуся сказала, що її побила « ОСОБА_14 ».
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 - мати обвинуваченої, донька потерпілої, пояснила, що напередодні, 18.2.2014 року, разом з обвинуваченою та її чоловіком сильно випили. Вранці 19.2.2014 року утрьох пішли до кафе, де також випили і вона залишилася спати в кафе за столом, а донька з зятем пішли. Повернувшись додому, двері їй відкрила обвинувачена, нічого не розуміла і, зразу пішла на кухню, де весь час і була. Прийшла в себе, коли побачила, як чоловік доньки виносить з квартиру матір на одіялі. Обвинувачена їй не рідна донька, вона взяла її з пологового будинку, коли той було три дні і виростила.
Допитана в якості свідка ОСОБА_21 - сусідка, пояснила, що 19.2.2014 року, близько 10 години до неї прибігла обвинувачена, яка була в стані сп'яніння, і сказала, що мати сильно побила бабусю. Обвинувачена і її мати, яка була сильно п'яною, пішли викликати швидку, а вона прийшла до квартири, де була потерпіла. Як їй здалося, потерпіла кивком голови, підтвердила, що її побила мати обвинуваченої.
Допитана в якості свідка ОСОБА_22 - сусідка, пояснила, що на початку 11 години 19.2.2014 року до неї прийшла обвинувачена, яка була в збудженому стані, і повідомила, що її мати побила бабусю, після чого пішла викликати швидку і міліцію. Прийшовши в квартиру, побачила потерпілу, яка сиділа між ліжок, яка сказала, що це з нею зробила « ОСОБА_12 » - мати обвинуваченої. Коли йшла до квартири потерпілої і обвинуваченої, побачила, як додому йде мати обвинуваченої, сильно п'яна. Як відомо свідку зі слів потерпілої, ту часто ображали як донька так і обвинувачена.
Допитана в якості свідка ОСОБА_23 - бармен кафе «Стопочка», розташованого по АДРЕСА_4 , неподалік від Заводського РВ ЗМУ в м. Запоріжжі, пояснила, що близько 9 години 19.2.2014 року, до неї в кафе прийшла обвинувачена разом з чоловіком і матір'ю, яка була сильно п'яною. В кафе вони ще випили, обвинувачена і чоловік пішли, а мати заснула на стільці біля стійки, оскільки самостійно йти була не спроможна й проспала десь до 10 години, після чого пішла.
Згідно протоколу огляду місця події від 19.2.2014 року в квартирі АДРЕСА_2 виявлені сліди рідини бурого кольору (на підлозі та білизні з дивану).
Згідно протоколу огляду місця події від 22.2.2014 року з вхідної двері квартири АДРЕСА_2 вилучений замок.
Згідно протоколу огляду від 20.2.2014 року, службового комп'ютеру чергової частини Заводського РВ ЗМУ ГУМВС, відеозапису камер спостереження, о 9.45 до чергового звертається жінка, яка через 3 хвилини залишає приміщення, а о 10.02 повз центрального входу в будівлю РВВС проходить жінка дуже нетвердою ходою.
В ході огляду запису на диску з вищезазначеним записом камер спостереження в судовому засіданні жінка яка спілкується з черговим РВВС схожа на обвинувачену, жінка яка проходить повз РВВС схожа на свідка ОСОБА_10 . Під час огляду запису, голос за кадром пояснює, що час відстає на 15 хвилин. З чого суд робить висновок, що жінка, яка спілкувалася з черговим, спілкувалася о 10 годині, а жінка, яка проходила повз РВВС, проходила о 10 годині 17 хвилин.
Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 924 від 24.3.2014 року, причиною смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відкрита черепно-мозкова травма; відкритий перелом кісток склепіння черепу із центром на малому крилі клиноподібної кістки ліворуч; крововилив під твердою мозковою оболонкою над конвекситальній поверхні лобової, тім'яної і скроневої лівої півкулі головного мозку (обсягом до 50 см3); крововилив на базальній поверхні обох лобових часток; вогнища забоїв та руйнування речовини головного мозку в обох лобових і тім'яній частці лівої півкулі головного мозку; множині забиті рани лобної скроневої області ліворуч, лобно-тім'яної та тім'яно-скроневої області зліва; крововилив в м'яких тканинах голови, лобової і тім'яної потиличної області зліва; крововилив в м'яких тканинах голови, лобової і тім'яної потиличної області зліва, що кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілої, яка настала о 2 годині 50 хвилин 22.2.2014 року в реанімаційному відділенні КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги».
Окрім того, на трупі ОСОБА_9 виявлені: кровопідтики верхніх кінцівок і забиті рани на тильній поверхні 1-го пальця правої кістки - що мають ознаки легких тілесних ушкоджень й не перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Згідно висновку експерта з судової трасологічної експертизи № 67 від 29.4.2014 року, циліндровий механізм замку, вилучений 22.2.2014 року по АДРЕСА_1 .
Згідно висновку експерта з судово-медичної експертизи № 213 від 24.3.2014 року походження крові на змивах з підлоги, фрагменту тканини та футболці, вилучених в ході ОМП 19.2.2014 року, не виключається від потерпілої ОСОБА_9 , від ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виключається.
Згідно висновку експерта з судово-медичної експертизи № 211 від 24.3.2014 року походження крові на джемпері та брюках ОСОБА_8 , не виключається від потерпілої ОСОБА_9 , від ОСОБА_8 виключається.
Згідно висновку щодо результатів медичного обстеження з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1134 від 19.2.2014 року на момент дослідження об 11 годині 45 хвилин ОСОБА_8 перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно акту судово-психіатричного експерта № 196 від 16.4.2014 року ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням не страждала і не страждає. В період скоєння інкримінованого правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а перебувала в стані простого алкогольного сп'яніння. Відповідно вона мала змогу надавати собі звіт в своїх діях й керувати ними. За своїм психічним станом на час дослідження вона також має змогу надавати собі звіт в своїх діях й керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує.
Суд сприймає як належні докази: покази самої обвинуваченої щодо первісного визнання вини в частині обставин події, щодо розпивання спиртного як напередодні 18 так і в ранці 19 лютого в кафе, самостійного повернення додому після проводу чоловіка на роботу, й побиття потерпілої молотком по голові за висловлену на свою адресу образу; покази свідка ОСОБА_10 , в підтвердженні факту вживання алкоголю 18 та вранці 19 лютого, залишення її в кафе й повернення додому, в стані сильного алкогольного сп'яніння, де вже була обвинувачена та побита потерпіла; покази свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 - медпрацівників швидкої допомоги та ОСОБА_13 - слідчого Заводського РВ ЗМУ ГУМВС підтвердивших, що 19 лютого медпрацівники надавали потерпілій, у якій була розбита голова, медичну допомогу, а ОСОБА_13 оглядав МП й, потерпіла в їх присутності, будучи в ясній свідомості, пояснила, що побила її саме обвинувачена, хоча сама обвинувачена, яка була збуджена й в стані алкогольного сп'яніння, намагалася вселити впевненість, що потерпілу побила не вона, а ОСОБА_24 ; свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , в частині підтвердження факту виявлення ними 19 лютого потерпілої в її квартирі з розбитою головою, при цьому обвинувачена постійно намагалася вселити в них впевненість, що побила потерпілу, не вона, а свідок ОСОБА_24 ; свідка ОСОБА_23 - бармену кафе «Стопочка», в частині підтвердження факту вжиття обвинуваченої, її чоловіком та свідком ОСОБА_24 близько 9 години 19.2.2014 року, спиртних напоїв в кафе, при цьому свідок ОСОБА_24 була в стані сильного алкогольного сп'яніння, самостійно не могла пересуватися й залишилася в кафе, після того, як обвинувачена з чоловіком пішли й пробула там до 10 години; протокол огляду місця події від 19.2.2014 року в якому відображено знаходження в квартирі молотка зі слідами крові, слідів крові на підлозі та ліжках; висновок експерта судово-медичної експертизи № 924 від 24.3.2014 року, щодо причин смерті потерпілої - відкритої черепно-мозкової травми; висновки експерта з судово-медичних експертиз № 213 від 24.3.2014 року за якими походження крові на змивах з підлоги, фрагменту тканини та футболці, вилучених в ході ОМП 19.2.2014 року, не виключається від потерпілої ОСОБА_9 , від ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виключається; № 211 від 24.3.2014 року походження крові на джемпері та брюках ОСОБА_8 , не виключається від потерпілої ОСОБА_9 , від ОСОБА_8 виключається; № 67 від 29.4.2014 року, циліндровий механізм замку, вилучений 22.2.2014 року по АДРЕСА_1 справний; висновок щодо результатів медичного обстеження № 1134 від 19.2.2014, за яким на 11.45 ОСОБА_8 перебувала в стані алкогольного сп'яніння; акт судово-психіатричного експерта № 196 від 16.4.2014 року, згідно якого ОСОБА_8 , в період скоєння інкримінованого правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а перебувала в стані простого алкогольного сп'яніння. Відповідно вона мала змогу надавати собі звіт в своїх діях й керувати ними. За своїм психічним станом на час дослідження вона також має змогу надавати собі звіт в своїх діях й керувати ними.
Суд не сприймає покази обвинуваченої в частині ствердження, що потерпілу побила свідок ОСОБА_10 , оскільки це спростовується, як показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_13 в присутності яких потерпіла пояснила, що її побила саме обвинувачена, даними з камери спостереження Заводського РВ ЗМУ ГУМВС де зафіксована поява обвинуваченої в приміщенні РВВС о 10 годині, та прохід повз будівлі РВВС свідка ОСОБА_24 в стані сильного алкогольного сп'яніння о 10 годині 17 хвилин, що вже саме по собі виключає появлення її в квартирі де трапилася подія раніш за всіх, покази свідка ОСОБА_23 - бармена кафе «Стопочка», що свідок ОСОБА_10 знаходилася в кафе з 9 до 10 години в стані сильного алкогольного сп'яніння і нікуди не відлучалася, покази всіх свідків в частині підтвердження перебування самої обвинуваченої в стані алкогольного сп'яніння, а свідка ОСОБА_10 в стані сильного алкогольного сп'яніння.
Суд вважає пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення доведеним і кваліфікує її дії за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Щодо заявленого до обвинуваченої цивільного позову - витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілої, суд вважає наступне. Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Згідно наданих документів, витрати на лікування потерпілої становили 1254,60 грн., що й підлягає відшкодуванню.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання і дані, характеризуючи особу обвинуваченої.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного обвинуваченою злочину, рецидив злочинів, вчинення злочину, щодо особи похилого віку й в стані алкогольного сп'яніння, що сприймається судом, як обставини, які обтяжують покарання, наявність у обвинуваченій на утриманні неповнолітньої дитини, що визнається судом, як обставина яка пом'якшує покарання, характеристику особи обвинуваченої, як такої, що притягувалась до кримінальної відповідальності за навмисний злочин проти життя та здоров'я особи, тобто особи, схильної до протиправної поведінки, скоєння злочину під час перебування на випробуванні, и приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливо виключно в умовах ізолювання від суспільства, вважає за необхідне призначити покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі та його відбуттям. До призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 4.12.2013 року, за правилами ст.71 КК України. В строк призначеного покарання зарахувати перебування під вартою з 27 березня 2014 року.
Запобіжний захід до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,
ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України призначивши покарання - дев'ять років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю вироків до призначеного покарання, частково приєднати покарання за вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 4.12.2013 року, остаточно визначити покарання - ДЕСЯТЬ років позбавлення волі.
Строк покарання відраховувати з 27.3.2014 року, з часу затримання. Запобіжний захід до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» в якості відшкодування витрат на лікування потерпілого - 1254,60 грн.
Речові докази, які знаходяться в камері схову речових доказів Заводського РВ ЗМУ ГУМВС: молоток, фрагменти бинта, змиви з МП, фрагмент тканини простирадла зі слідами РБК - знищити; замок вхідної двері та п'ять ключів, кофту червоного кольору, халат зеленого кольору, туфлі чорного кольору, ковдру червоного кольору, 2 СПУ, мобільний телефон «Samsung», джинси синього кольору, шубу чорного кольору джемпер - повернути власникам; три CD диски - залишити в матеріалах провадження.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суду міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 Р ОСОБА_25 О ОСОБА_26