№ 0544/11709/12
№ 1-в/243/378/2014
Іменем України
30 вересня 2014 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 2 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області подання начальника Краснолиманського МВ КВІ УДПтС України в Донецькій області відносно засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріївка, Слов'янського району, Донецької області, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, неодруженого, працюючого стороже ТОВ «КЗТС Машинінг», зареєстрованого та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , засудженого вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2012 року за ч. 1 ст. 122 КК України до двох років виправних робіт за місцем роботи з утриманням щомісячно 10% заробітку в дохід держави,
про застосування ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році»,
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03.09.2012 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до двох років виправних робіт за місцем роботи з утриманням щомісячно 10% заробітку в дохід держави.
24.09.2014р. начальник Краснолиманського МВ КВІ звернувся до суду із поданням про застосування відносно ОСОБА_4 ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Представник КВІ в судовому засіданні підтримав подання, засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання.
Заслухавши думку прокурора, представника КВІ, дослідивши матеріали справи, у тому числі матеріали з особової справи засудженого, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03.09.2012 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до двох років виправних робіт за місцем роботи з утриманням щомісячно 10% заробітку в дохід держави.
Вирок набрав законної чинності 18.09.2012р., надійшов на виконання до Слов'янського РП Краснолиманського МВ КВІ 24.09.2012р., заведена особова справа № 1/2012-ВР.
Відповідно до ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України, підставами звільнення від відбування покарання є Закон України про амністію.
Згідно приписів ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не забрали законної сили.
Особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію ( стаття 6).
Законом України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України ( ст. 1).
Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Статтею 6 Закону України від 08 квітня 2014 року "Про амністію у 2014 році" передбачено скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.
З подання та матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_4 не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст.ст. 1-5 Закону України від 08 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році» .
Таким чином, суд вважає, що є всі законні підстави для застосування відносно засудженого ст. 6 Закону України від 08 квітня 2014 року "Про амністію у 2014 році".
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Застосування амністії не допускається, якщо засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній або письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, відсутність згоди засудженого ОСОБА_4 на застосування до нього амністії, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та скорочення наполовину невідбутої частини основного покарання у виді виправних робіт.
На підставі викладеного, керуючись ст. 85 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 152 КВК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст.1,2,6,9 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд -
Подання начальника Краснолиманського МВ КВІ УДПтС України в Донецькій області про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1