Справа № 673/840/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Коваль Ф.І.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
30 вересня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії , -
В червні 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до Деражнянського районного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі (далі - Відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Деражнянського районного суду від 02 липня 2014 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Деражнянському районі, отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з 13.01.2011 року.
При цьому, розрахунок пенсії Відповідачем проведено без урахування до заробітної плати відомостей про інші виплати, а саме: індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
02.06.2014 року Позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі із заявою про перерахунок пенсії із більшого заробітку із врахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно листа Відповідача № 25/К-4 від 10.06.2014 року ОСОБА_2 відмовлено у включені у розрахунок пенсії суми матеріальної допомоги та індексації, оскільки дані суми не є ні надбавкою, ні премією, а тому не входять в складову заробітної плати та не можуть бути враховані в розрахунок пенсії.
Колегія суддів вважає таку відмову Відповідача неправомірною, враховуючи наступні положення чинного законодавства України.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Також перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 10-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що сума індексації заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входять до системи оплати праці державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Таким чином, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, посилання апелянта на Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року та № 1170 від 22.12.2010 року є безпідставним, оскільки спірні взаємовідносини регулюються Законами України, що мають вищу юридичну силу в порівнянні з постановами уряду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного суду України від 14.05.2013 року, 28.05.2013 року та 04.03.2014 року (справи №№ 21-125а13, 21-97а13, 21-3а14 відповідно).
Відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Проте, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі здійснити розрахунок пенсії Позивачу починаючи з 13.01.2011 року, так як судом не дотримано норми процесуального права.
Так, відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегією суддів встановлено, що Позивач отримувала пенсію відповідно до ЗУ "Про державну службу" з 13.01.2011 року та звернулась до суду першої інстанції з позовною заявою 12.06.2014 року, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не подавала, причин пропуску цього строку не зазначила.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що про порушення своїх прав Позивач дізналась із письмового повідомлення Відповідача від 10.06.2014 року, оскільки Позивач одержувала пенсію регулярно, була повідомлена про розміри та умови нарахування пенсії.
Таким чином, Деражнянський районний суд зобов'язаний був керуватись положеннями ст. 99, 100 КАС України та залишити адміністративний позов, поданий поза межами шестимісячного строку на звернення до суду - з 13.01.2011 року по 11.12.2013 року, без розгляду.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, а адміністративний позов - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 за період з 13.01.2011 року по 11.12.2013 року - залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі щодо невключення ОСОБА_2 суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в заробітну плату для призначення їй пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_2, призначеній їй відповідно до Закону України «Про державну службу» з 12.12.2013 року, включивши до сум заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Білоус О.В.
Совгира Д. І.