Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10104/14-ц
3 жовтня 2014 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі :
головуючого - судді Демчика Р.В.,
при секретарі Мелещенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Коваленко Н.М. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 а саме в будинок АДРЕСА_1 для проведення примусового виконання рішення суду,-
встановив:
Державний виконавець Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Своє подання обґрунтовує тим, що на виконанні в Центральному відділі ДВС Черкаського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2-611 від 28 липня 2011 року Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПП ОСОБА_3 боргу в сумі 4239 грн. 29 коп., та судовий наказ від 11 серпня 2010 року Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь Черкаської філії ПрАТ МТС Україна боргу в сумі 694 грн. 25 коп.
Станом на 2 вересня 2014 року боржник у термін для самостійного виконання рішення суду не виконав та ухиляється від його виконання
З метою перевірки майнового стану боржника неодноразово здійснювалися виходи державного виконавця за місцем проживання боржника, однак доступу для проведення виконавчих дій державному виконавцю не надано, про що складені відповідні акти.
У зв'язку з цим державний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення до АДРЕСА_1.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, направив суду заяву в якій подання просив розглядати в його відсутність.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Як вбачається з актів державного виконавця від 9 листопада 2011 року, 13 грудня 2011 року та 22 лютого 2012 року боржник не надав можливості провести виконавчі дії за адресою: м. Черкаси, вул.. Енгельса, 223
Разом з тим, в матеріалах подання відсутня інформація про те, що боржнику на праві власності належить будинок 223 по вул. В. Чорновола в м. Черкаси і він у вказаному будинку проживає чи зареєстрований.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстав для проникнення до вищезазначеного будинку недостатньо, обставини, викладені в поданні, не знайшли свого підтвердження через відсутність належних доказів, а також невідповідності наданих доказів фактичним обставинам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 209, 376 ЦПК України, суд, -
В задоволенні державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Коваленко Н.М. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 , а саме в будинок АДРЕСА_1 для проведення примусового виконання рішення суду, опису і арешту майна боржника відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення або отримання її копії.
Головуючий: Р. В. Демчик