Справа № 875/191/14 Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
03 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Дроздовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 29 вересня 2014 року № 1325 в частині та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 29 вересня 2014 року № 1325 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.» в частині відмови у реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_2 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, а також зобов'язання Центральної виборчої комісії повторно розглянути виправлені документи та прийняти рішення про реєстрацію ОСОБА_2 кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 76 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що Центральна виборча комісія відмовила йому в реєстрації кандидатом у депутати з підстав, не передбачених ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Зокрема, позивач посилається на те, що підставою для відмови в реєстрації кандидатом у депутати є відсутність документів, передбачених вказаним Законом, а не наявність недоліків у їх складанні. Також позивач вказує на те, що відсутність у заяві про самовисування зобов'язання припинити діяльність, яка несумісна з мандатом народного депутата України, а також не зазначення у автобіографії певних відомостей є помилками, які підлягають виправленню згідно ч. 3 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Під час судового засідання представник позивача підтримав адміністративний позов та просив суд його задовольнити з цих же підстав.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 12 ст. 172 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 виходячи із наступного.
Судом встановлено, що постановою Центральної виборчої комісії від 29 вересня 2014 року № 1325 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.» було відмовлено в реєстрації позивача кандидатом у депутати в одномандатному виборчому окрузі № 76 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Як вбачається із вказаної постанови, підставою для відмови позивачу в реєстрації кандидатом у депутати був висновок Центральної виборчої комісії про те, що надані ОСОБА_2 документи не є заявою про самовисування кандидатом у народні депутати у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та автобіографією у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 55 вказаного Закону. На думку відповідача, зазначені обставини є підставою, передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 55 вказаного Закону Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному виборчому окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею заяви про самовисування.
Вказаною нормою права також встановлено вимоги до змісту зазначеної заяви, а саме - заява про самовисування датується днем подання документів для реєстрації особи кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, містить зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також зобов'язання у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» обов'язковим документом для здійснення реєстрації кандидатом у депутати є також автобіографія, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
Таким чином, п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» зобов'язують кандидата у депутати не лише подати заяву про самовисування та автобіографію, але й скласти їх у відповідності до вимог закону.
Згідно довідки Центральної виборчої комісії 24 вересня 2014 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_2 подав відповідачу документи, серед яких були також документи із назвою «Заява про самовисування кандидатом у народні депутати України» та «Автобіографія кандидата в депутати».
Дослідивши документ із назвою «Заява про самовисування кандидатом у народні депутати України», колегія суддів встановила, що він не містить в собі зобов'язання у разі обрання ОСОБА_2 депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України. Також вказаний документ не містить посилання на те, що позивач не здійснює зазначеної діяльності.
Так, у заяві ОСОБА_2 від 24 вересня 2014 року зазначено наступне: «У разі обрання мене народним депутатом України зобов'язуюсь протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні мені підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом».
Разом з тим, наявність зобов'язання у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначення, що таких немає) є самостійною вимогою до змісту заяви про самовисування кандидатом у депутати.
Крім того, до діяльності, що не сумісна із мандатом народного депутата України, належить не лише підприємницька діяльність.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Конституції України народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Положеннями ч. 3 ст. 78 Конституції України також передбачено, що вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про статус народного депутата України», яка має назву «Несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності», народний депутат не має права:
- бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;
- мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;
- обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;
- займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;
- залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися адвокатською діяльністю;
- входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначення ОСОБА_2 у заяві про самовисування кандидатом у депутати зобов'язання у разі обрання його народним депутатом України протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом - є виконанням лише частини вимог, що встановлені п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Проте, вимога вказаної норми права щодо взяття ОСОБА_2 на себе зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України - залишилася невиконаною.
Дослідивши документ із назвою «Автобіографія кандидата у депутати», колегія суддів встановила, що в ній не зазначено часу проживання на території України та відсутні відомості щодо громадської роботи (у тому числі на виборних посадах), партійності, контактного номера телефону.
В адміністративному позові ОСОБА_2 посилається на те, що у автобіографії вказано, що він народився та проживає в Україні, а тому вважає, що інформація про час проживання в Україні - зазначений.
У автобіографії дійсно зазначене місце народження позивача та домашня адреса, однак зазначені відомості не виключають можливість проживання ОСОБА_2 за межами України в інший період часу. Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» вказує на необхідність зазначення саме часу проживання в Україні, а не відомостей, на підставі яких, на думку особи, можливо встановити вказану обставину.
Зазначення в автобіографії періоду проживання на території України має безпосередній вплив на встановлення наявності чи відсутності у особи права бути обраним відповідно до ч. 2 ст. 76 Конституції України, оскільки для набуття такого права особа повинна проживати в Україні протягом останніх п'яти років.
Також позивач вказує на те, що закон не вимагає (на відміну від судимості) зазначати про безпартійність та відсутність громадської роботи.
Колегія суддів вважає, що такі доводи ОСОБА_2 ґрунтуються на невірному розумінні п. 2 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», який передбачає, що автобіографія обов'язково повинна містити, зокрема, відомості про громадську роботу (у тому числі на виборних посадах) та партійність. Належним виконанням вказаних вимог Закону у разі нездійснення громадської роботи та неприналежності до жодної партії є зазначення у автобіографії про відсутність досвіду громадської роботи та про безпартійність.
Обов'язковість висвітлення певних подій свого життя в автобіографії зазвичай пов'язана з розкриттям особистих якостей автора, що можуть сприяти або суперечити меті її написання.
У відповідності до ч. 8 ст. 59 Закону України «Про вибори народних депутатів України» перелік кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, із зазначенням прізвища, власного імені (всіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року і місця народження, громадянства із зазначенням часу проживання на території України, відомостей про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місця проживання, відомостей про наявність чи відсутність судимості, суб'єкта висування у семиденний строк після закінчення реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному окрузі оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об'єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.
Приховування чи неусвідомлене незазначення кандидатом повного переліку обов'язкових відомостей може мати вплив на усвідомленість вибору виборця при реалізації права голосу.
Відсутність у заяві ОСОБА_2 про самовисування посилання на зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України свідчить про її невідповідність за змістом вимогам п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», а відсутність у автобіографії вищевказаних відомостей - вимогам п. 2 ч. 2 ст. 55 вказаного Закону, та є підставою для висновку про невиконання позивачем зазначених вимог Закону, що тягне за собою відмову в його реєстрації кандидатом у депутати згідно п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
ОСОБА_2 вважає, що відсутність вищезазначеного зобов'язання у заяві про самовисування та відповідних відомостей у автобіографії є помилками (неточностями), які підлягають виправленню в порядку, встановленому ч. 3 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Колегія суддів не погоджується із зазначеною думкою позивача, адже в даному випадку має місце незазначення обов'язкових елементів змісту документів, за відсутності яких вони не можуть бути заявою про самовисування та автобіографією кандидата у депутати у розумінні п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Відсутність у змісті документів обов'язкових елементів, передбачених законом, є неналежним їх оформленням, а не недоліками (неточностями), про які зазначено у ч. 3 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Як раніше зазначалося, ненадання до Центральної виборчої комісії документів, які за своїми змістом і формою відповідають п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації кандидатом у депутати згідно п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що Центральною виборчою комісією було правомірно відмовлено в реєстрації позивача кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 76 та винесено законну і обґрунтовану постанову від 29 вересня 2014 року № 1325 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.» у відповідній частині, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 78 Конституції України, ст.ст. 55, 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ст. 3 Закону України «Про статус народного депутата України», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» та ст.ст. 6, 11, 41, 71, 72, 86, 137, 160, 163, 172, 177, 179 КАС України колегія суддів, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 29 вересня 2014 року № 1325 в частині та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вищого адміністративного суду України у дводенний строк з дня її проголошення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.