Справа: № 825/2468/14 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
30 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П,
суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря: Мотиль В.І.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, 3-тя особа: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, 3-тя особа: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 12.05.2014 року в справі № 2а/2570/3817/2012; зобов'язати відповідача виконати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року по справі № 2а/2570/3817/2012 в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 18509,67 грн., без урахування середнього заробітку за один місяць.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог .
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 12.05.2014 року в справі № 2а/2570/3817/2012, про стягнення з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 18509,67 грн., без урахування середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
Проте, вказана заява та додані до неї документи листом від 04.06.2014 року № 09-2-09/147/6128 були повернуті позивачу в зв'язку з закриттям рахунків Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що такої підстави для повернення виконавчого документу як закриття рахунків боржника чинним законодавством не визначено.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.
Так, статтею 2 вказаного Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, унормовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі -Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку визначено, що в розумінні цього Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Проте, як вбачається із матеріалів справи на час надходження виконавчого документу відповідно до звернення позивача від 22.05.2014 року щодо виконання виконавчого листа, рахунки боржника Державного управління охорони навколишнього природно середовища в Чернігівській області були закриті даною установою , а саме закриті 02.01.2014 року, що є свідченням того, що боржник на час надходження виконавчого документа в Державному казначействі не обслуговувався.
Відповідно до пункту 24 Порядку стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
За положеннями пункту 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувана перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.
Оскільки, відповідного рахунку боржника, який би був відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернігівській області на час звернення стягувача до казначейства відкрито не було, підстав для прийняття даного виконавчого документу в Казначейства не було, оскільки його прийняття та виконання можливе лише у разі наявності такого відкритого рахунку, що слідує із вищезазначеного пункту 2 Порядку.
Отже, позиція відповідача, висловлена в листі від 04.06.2014 № 09-2-09/147/6128 (а.с. 14) є необгрунтованою, оскільки такої підстави для повернення виконавчого документу стягувану, як закриття рахунків боржника пунктом 9 Порядку не передбачено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для визнання дій відповідача щодо повернення виконавчого листа протиправними та зобов»язання прийняти до виконання виконавчий лист, оскільки розрахункові рахунки боржника в Державній казначейній службі були відсутні, а отже Головне управління Державної Казначейської служби України у Чернігівській області діяло у відповідності до вимог чинного законодавства у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законами України.
Тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог..
Керуючись ст. ст. 41,160,195,196,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, 3-тя особа: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О
Троян Н.М.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.