Ухвала від 30.09.2014 по справі 748/2576/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 748/2576/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Криворученко Д.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2014 року за наслідками розгляду подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Чернігівському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13.09.2011 року у справі № 2-а-10002/11 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Чернігівському районі Чернігівської області (далі - Боржник) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 26.03.2011 року по 12.07.2011 року

У серпні 2014 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - Заявник) звернувся до суду першої інстанції із поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі № 2-а-10002/11 шляхом стягнення на користь ОСОБА_2 нарахованої, але не виплаченої суми перерахунку.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04.09.2014 року у задоволенні подання відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що Заявник звернувся до суду із поданням, в якому фактично просить визнати незаконною бездіяльність Боржника, а не змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про задоволення подання державного виконавця. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне дослідження судом всіх обставин справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 у тому числі й стосовно зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок доплати до пенсії та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених та отриманих особою сум.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналіз резолютивної частини постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі № 2-а-10002/11 та синтез наведених процесуальних норм дають підстави для висновку про те, що зобов'язання, покладені на Боржника судом, є обраним судом способом захисту порушених прав ОСОБА_2

За таких обставин, необхідно зауважити, що Заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови, хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Відтак, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні подання про зміну способу виконання рішення, обґрунтовано звернув увагу на відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Враховуючи те, що виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, то підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 року справі № К/800/598/14 та від 19.08.2014 року у справі № К/800/62846/13.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у зміні способу та порядку виконання постанови суду від 13.09.2011 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2014 року за результатами розгляду подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Чернігівському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

Попередній документ
40747688
Наступний документ
40747690
Інформація про рішення:
№ рішення: 40747689
№ справи: 748/2576/14-а
Дата рішення: 30.09.2014
Дата публікації: 06.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)