Справа: № 366/1560/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
23 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року,
ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку її пенсії у відповідності положень ст. 37 Закону України «Про державну службу», зобов'язати територіальний орган Пенсійного фонду України перерахувати їй пенсію, за приписами вказаної норми, на підставі довідки від 23.04.2014 року №8/04, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №5-1 від 14.02.2011 року, із застосуванням показника заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, здійснити виплату недоотриманої суми пенсії за період, починаючи з 23.04.2014 року.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність проведення перерахунку пенсії державному службовцю з урахуванням матеріальної допомоги, оскільки така є складовим елементом заробітної плати, відповідно до розміру якої розраховується пенсія.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області та отримує, починаючи з 23.04.2014 року, пенсію за Законом України «Про державну службу».
У матеріалах справи міститься довідка «Про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 05.05.2014 року №9104, згідно якої позивачу в період служби з 01.04.2012 року по 31.03.2014 року було всього виплачено 18376,90 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, які відображені в довідці в графі «інші виплати», на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Із матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії відповідачем не враховано зазначені суми матеріальної допомоги для розрахунку розміру пенсії позивача, що випливає з листа Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області від 08.05.2014 року №142/1-Б1.
У зв'язку із чим, вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася у суд.
Обговорюючи правомірність вищевказаних розрахунків пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок призначення та перерахунку пенсій є Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну службу», які співвідносяться між собою як загальний та спеціальний.
Зі змісту статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII така пенсія призначається державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (ч. 1 ст. 40).
Частиною 1 статті 66 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно пункту 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Враховуючи приведені норми, до складу заробітної плати (доходу) входять усі види виплат, з яких сплачувались страхові внески та збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У постановах Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 року № 697 та № 1170 від 22.12.2010 року (з 01.01.2011 року) визначено вичерпний перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. У такому переліку не зазначена матеріальна допомога.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (ч. 6 зазначеної статті).
Частиною 7 зазначеної норми передбачено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію наведеної норми Кабінетом Міністрів України 31.05.2000 року прийнято постанову №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».
В пункті першому названої постанови закріплено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Окрім того, структура заробітної плати визначена Законом України «Про оплату праці», статтею 2 якого закріплено, що до її складу відносяться основна заробітна плата, додаткова заробітна плата (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Право пенсіонера, що отримує пенсію за законодавством України про державну службу, на врахування «інших виплат», підтверджено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року та Вищого адміністративного суду України від 21.11.2012 року.
На виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили Правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670», якою затверджено довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». У вказаній довідці міститься поле «інші виплати», з необхідністю їх розшифровки.
Наведене свідчить, що, відмовляючи у перерахунку пенсії з урахуванням таких виплат, як матеріальна допомога, відповідач діяв усупереч вимогам законів України.
Аналізуючи встановлені обставини у справі та положення діючих нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області залишити без задоволення.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М