29 вересня 2014 року м. Київ К/800/23309/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Вербицької О.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014
у справі № 826/20572/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофора"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 № 0005452206.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача (на підставі наказу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.11.2013 №856, та направлення від 27.11.2013 № 853) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 16.02.2013 № 1 згідно повідомлення ПАТ «Інтеграл-банк» від 05.07.2013 № 05-10/1428, складено акт № 2250/26-56-22-06-10/33153962 від 06.12.2013, в якому встановлені порушення вимог: статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 3 постанови правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", пункту 1 постанови правління Національного банку України від 14.05.2013 № 163 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу находжень в іноземній валюті" та пункту 1 постанови правління Національного банку України від 14.11.2013 № 453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті - порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по контракту від 16.02.2013 № 1 з компанією СП ТОВ "Musavarteх" (Республіка Узбекистан), а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 184 977,50 дол. США, термін обрахунків порушено в двох випадках від 20 до 57 днів та ненадходження валютної виручки в сумі 940 222, 50 доларів США.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 20.12.2013 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005452206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері зовнішньо-економічної діяльності на загальну суму 232 195, 07 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII, експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно ч. 4 ст. 2 вказаного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Постановою правління Національного Банку України від 16.11.2012 № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Частинами 2-4 статті 4 вказаного Закону передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та СП ТОВ "Musavartex" укладено Контракт № 1 на поставку товару.
Додатковою угодою до Контракту сторонами узгоджено, що будь-який спір, що виникає з даного Контракту або пов'язаний з ним підлягає остаточному врегулюванню в міжнародному комерційному арбітражі, яким за згодою сторін є ad hoc у складі трьох арбітрів: Кидалов Ігор Миколайович (голова арбітражу), Супличенко Костянтин Володимирович, Бован Катерина Олександрівна.
На виконання умов Контракту №1, позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 1125200, 00 дол. США, що підтверджується копіями вантажних митних декларацій.
Оскільки СП ТОВ "Musavartex" у строки, встановлені Контрактом, не здійснило розрахунки за поставлений товар, ТОВ "Технофора" 03.06.2013 звернулось до міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення з СП ТОВ "Musavartex" заборгованості за поставлений товар у сумі 1 125 200,00 дол. США.
Після відкриття арбітражного провадження СП ТОВ "Musavartex" частково здійснив оплату по Контракту №1, а саме: 02.07.2013 перерахував позивачу 80 000, 00 дол. США та 28.08.2013 перерахував позивачу 104 977,50 дол. США, що підтверджується виписками з банківського рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражу ad hoc від 31.10.2013 позовні вимоги ТОВ "Технофора" задоволено частково, стягнуто з СП ТОВ "Musavartex" на користь ТОВ "Технофора" 940 222, 50 дол. США. Провадження щодо стягнення з СП ТОВ "Musavartex" заборгованості за поставлений товар на суму 184 977, 50 дол. США припинено.
Матеріали справи свідчать, що арбітражне провадження відкрито Міжнародним комерційним арбітражним судом ad hoc 05.06.2013, отже, саме з цієї дати нарахування пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньої економічної діяльності мало бути припинено та з урахуванням вирішення спору на користь позивача, не мало бути поновлене, тоді як з розрахунку пені, який є додатком № 4 до спірного акту перевірки вбачається, що відповідач нарахував позивачу пеню за несвоєчасне перерахування суми 184 977,50 дол. США: за період 13.06.2013 по 02.07.2013 у розмірі 88 711,51 грн. та з 03.07.2013 по 18.08.2013 у розмірі 143 483,56 грн.
З урахуванням того, що позивач мав право звернутись до узгодженого між ним та контрагентом за зовнішньоекономічним контрактом арбітражу ad hoc, судами вірно зазначено про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражу мали бути взяті відповідачем до уваги при нарахуванні пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньої економічної діяльності.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Таким чином, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 № 0005452206.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) О.В. Вербицька
(підпис) В.В. Кошіль