25 вересня 2014 року м. Київ К/800/36687/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генічевської міської ради Херсонської області (далі - Міська рада), третя особа: ОСОБА_3,
про скасування рішення, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Міської ради № 597 від 19.04.2005 року (з внесеними змінами рішенням Міської ради № 945 від 14.04.2009 року) (далі - Рішення № 597) щодо розподілу земельної ділянки на АДРЕСА_1 на дві самостійні ділянки з присвоєнням юридичних адрес та про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 479 кв.м., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з присвоєнням юридичної адреси - АДРЕСА_1.
1 березня 2012 року постановою Генічеського районного суду Херсонської області, позов задоволено.
Рішення № 597 визнано незаконним та скасовано.
4 червня 2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Генічеського районного суду Херсонської області від 1 березня 2012 року скасована, позовна заява залишена без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою про скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Генічеського районного суду Херсонської області, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 звернулася до суду з пропуском строку звернення передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що 11.04.2005 року ОСОБА_2 надавала нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки, площею 479 кв.м., на АДРЕСА_1.
Таким чином, у квітні 2005 року ОСОБА_2 дізналася про існування оскаржуваного рішення, до суду з адміністративним позовом звернулася у жовтні 2011 року з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Підстав для визнання поважними причин пропуску даного строку не має.
Висновок суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду є обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.