"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/33791/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури міста Севастополя, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про спонукання до видачі довідки з розрахунком, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, -
У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Прокуратури міста Севастополя, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про спонукання до видачі довідки з розрахунком, куди входять усі види оплати праці старшого помічника прокурора м. Севастополя на цей день з урахуванням 100 відсотків премії та компенсації за невикористані відпустки, отримані на день звільнення, та коефіцієнт коригування доплат до заробітної плати на цей час, мотивуючи тим, що ці дії необхідно вносити в довідку при кожному перерахунку пенсії при підвищенні заробітних плат, згідно законодавству та без будь-яких обмежень.
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу у 1998 році призначена пенсія за вислугу років, яка встановлена для працівників прокуратури України.
З 1999 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури позивачу проводились перерахунки пенсії.
14 травня 2004 року звільнений з органів прокуратури з посади старшого помічника прокурора м. Севастополя у зв'язку з виходом на пенсію.
За правилами частини сімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до частини дванадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам державних органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, зокрема керівникам органи в прокуратури, у межах затвердженого фонду оплати праці: установлювати, зокрема, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, зокрема, прокурорам та слідчим органів прокуратури - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та вислугу років; здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Пунктом 6 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року передбачено, що преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 697 від 18 травня 1998 року «Про затвердження Переліку видів оплати праці і інших виплат, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, і які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій», на компенсацію за невикористану відпустку страхові внески не нараховуються, а тому її розмір не враховується при призначенні пенсії.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» при перерахуванні пенсії враховується заробітна плата, яку одержує працівник, що працює на відповідній посаді, з якої назначена (перерахована) пенсія на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому, посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років враховується на момент виникнення права на перерахунок по відповідній посаді та класному чину, з яких була оформлена пенсія. Премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах по відповідній посаді в тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 в довідку про заробітну плату для перерахування пенсії включені оклад по відповідній посаді, з якої ОСОБА_3 оформив пенсію, класний чин та вислуга років на дату оформлення пенсії. Щомісячна премія врахована в середньому розмірі, який було виплачено в прокуратурі м. Севастополя на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Інші доплати, що виплачуються працівникам, які працюють на відповідних посадах (старші помічники прокурора), вказані в середніх розмірах.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що підстави для видачі ОСОБА_3 довідки із зазначенням 100 % премії та компенсації за невикористану відпустку відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: