"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/21167/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ратнівської селищної ради Волинської області (далі - Селищна рада),
про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва щодо право власності, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Селищної ради депутатів трудящих № 8 від 3.06.1958 року (далі - Рішення № 8) щодо встановлення ОСОБА_3 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1; визнання недійсним свідоцтва ОСОБА_3 про право власності на зазначений будинок.
Зазначає, що оскаржуване рішення та свідоцтво про право власності порушує її права на спірний будинок.
28 листопада 2012 року постановою Ратнівського районного суду Волинської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2 звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Ратнівського районного суду Волинської області та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 3.06.1958 року виконком Ратнівської селищної ради Волинської області депутатів трудящих прийняв Рішення № 8 щодо встановлення ОСОБА_3 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі якого ОСОБА_3 6.06.1958 року отримала свідоцтво про право власності на зазначений будинок.
Суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді адміністративної справи не вирішили питання щодо застосування строку звернення до суду з даним адміністративним позовом відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду 16.11.2012 року з пропуском строку звернення без підтвердження поважних причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи те, що Ратнівським районним судом Волинської області та Львівським апеляційним адміністративним судом всі обставини справи щодо строку звернення з даним адміністративним позовом не були встановленні, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Ратнівського районного суду Волинської області.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2013 року скасувати, адміністративну справу направити до Ратнівського районного суду Волинської області на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.