18 вересня 2014 року м. Київ К/9991/42205/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2011
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012
у справі № 2а-12379/10/0470
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпопетровську
проскасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Мобілочка») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпопетровську (далі по тексту - відповідач, СДПІ по РВПП у м. Дніпопетровську) про скасування рішення №0000868821 від 29.09.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 62315,50 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012, в задоволенні позову відмовлено повністю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПА у Харківській області 20.09.2010 проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці -магазину, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 148/2, та в якому здійснює діяльність позивач у справі, за результатами якої складений акт №7948/20/40/23/24426502 від 20.09.2010, яким встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акту перевірки відповідачем 29.09.2010 було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000868821 на загальну суму 62315,50 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
На момент виникнення спірних правовідносин правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначав Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок ( п. 1 цієї статті); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції ( п. 2 цієї статті).
Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000 (далі по тексту - Порядок), передбачено, що в разі забезпечення алгоритмом роботи реєстратора розрахункових операцій окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, у разі видачі коштів при поверненні товару повинен роздруковуватись «видатковий чек», і лише якщо реєстратор розрахункових операцій не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».
Під час розгляду даної справи судами встановлено, що в магазині ТОВ «Мобілочка», де проводилась перевірка, встановлено реєстратор розрахункових операцій Датекс МР-500Т 03 з версією програмного забезпечення 02.03, а на таких касових апаратах передбачено формування та друкування документу «видатковий чек», що підтверджується матеріалами справи. Тобто, посилання позивача на неможливість формування «видаткового чеку» касовим апаратом, який встановлено в магазині за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 148/2, є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості зафіксованого у акті перевірки порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидачі розрахункового документу встановленої форми на загальну суму 12395,10 грн. та щодо правомірності застосування податковим органом штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі суми непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, що передбачено п. 1 ст. 17 зазначеного Закону, тобто: 12 395,10 грн. х 5 = 61 975,50 грн., відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судами обґрунтовано не прийнято до уваги довідку, надану позивачем у підтвердження заявлених позовних вимог, щодо того, що в касовому апараті Датекс МР-500Т 03 не передбачено формування та друкування документу «видатковий чек», оскільки ця довідка дійсно видана без врахування різних версій програмного забезпечення, що в даному випадку є істотним.
Щодо висновків податкового органу, які викладені у акті перевірки від 20.09.2010, про застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій з порушенням встановленого порядку, а саме: не поставлено на облік до державної податкової інспекції за місцем здійснення діяльності реєстратора розрахункових операцій, то судами зазначено наступне.
Судами встановлено, що реєстратор розрахункових операцій Датекс МР-500Т 03 з версією програмного забезпечення 02.03, який встановлено в магазині ТОВ «Мобілочка», де проводилась перевірка, поставлено на облік у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 11.02.2009, однак згідно «Книги обліку розрахункових операцій» початок роботи - 10.02.2009 (роздрукування першого Z-звіту), що, в свою чергу, є порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядку, якими передбачено, що у разі, якщо реєстратор розрахункових операцій використовується на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж та, де перебуває на податковому обліку суб'єкт підприємницької діяльності, то до початку використання такий реєстратор розрахункових операцій необхідно взяти на облік в органі державної податкової служби за місцем використання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судами попередніх інстанцій правомірно зроблено висновок щодо обґрунтованості застосування податковим органом до позивача штрафної санкції, передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто: 17,00 грн. х 20 = 340,00 грн.
З огляду на вищезазначене, висновки акту перевірки щодо встановлених порушень відповідають нормам діючого законодавства та підтверджується фактичними обставинами справи, а тому рішення відповідача про застосування до ТОВ «Мобілочка» штрафних (фінансових) санкцій є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров