Справа: № 2а/756/95/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипник О.Г. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
23 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби, -
У січні 2014 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби та стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 невиплачену одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, що проходили військову службу передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМ України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних чи резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб», то відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Наказом Міністерства оборони України від 20.05.2003 року №158 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби.
Рішенням Кардіологічної медико-соціальної експертизи №2 позивача визнано інвалідом війни III групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0070349 (а.с.6).
У зв'язку із встановленням позивачу III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, він звернувся до Київського міського комісаріату за виплатою грошової допомоги. В свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_1 до Департаменту фінансів Міністерства Оборони України були направлені документи позивача щодо розгляду питання правомірності виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду III групи.
Проте, відповідно до протоколу №10, затвердженого Міністром оборони України 26.12.2013 року, комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги на засіданні 03 грудня 2013 року дійшла висновку про відмову в призначення одноразової грошової допомоги (а.с.20-21).
Вважаючи таку відмову Міністерства оборони України в призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду.
Фактичні обставини справи сторонами не оспорюються.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше, ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних чи резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб, одноразова грошова допомога військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби встановлюється інвалідам III групи у розмірі 27- місячного грошового забезпечення.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивача визнано інвалідом III групи, в наслідок настання інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.
В частині доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції предметної підсудності адміністративної справи, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Колегія суддів вважає також протиправними посилання відповідача на той факт, що виплату одноразової грошової допомоги вперше було встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 04.04.2006 року, а з урахуванням того, що позивача було звільнено у 2003 році, останній не набув права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що закон не має зворотної дії в часі, з огляду на наступне.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Так, відповідно до правової позиції, викладеної Конституційним судом України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.
З урахуванням того факту, що інвалідність ОСОБА_1 встановлена останньому у 2013 році, рішенням МСЕК від 09.10.2013 року, дія ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», останній набув право на отримання грошової допомоги, відповідно до норм чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 23.09.2014 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.